Люди-риби або дивовижна генетична мутація у племені баджо (6 фото)

На нашій планеті живе майже 8 мільярдів людей, серед яких є чимало тих, хто має незвичайні здібності. Наприклад, представники одного племені, що живуть на території Філіппін та Індонезії, здатні затримувати дихання на цілих 13 хвилин.





Але як їм це вдається?

Вся справа в генетичній мутації, яка виробилася в їх організмах через особливості середовища проживання. Адже вони живуть у морі вже багато тисяч років.

"Морські цигани"

Плем'я баджо (також можна зустріти назви баджау та баджао) було відкрито європейцями лише у 18 столітті. Цей народ тихо і мирно жив у Південно-Східній Азії у західній частині Тихого океану, не завдаючи жодних неприємностей своїм сусідам.



Плавучий будинок баджо

Плем'я баджо, яке споконвіку займалося рибальством і торгівлею, завжди вважалося дуже мирним і доброзичливим. Оскільки вони завжди жили в плавучих будинках і дуже рідко влаштовувалися на суші, їх почали називати " морськими кочівниками " чи " морськими циганами " .

Чисельність племені баджо насправді досить велика, на сьогоднішній день їх налічується близько 1,2 мільйонів. Але варто зазначити, що традиційний "морський" спосіб життя веде від сили 10% аборигенів. Інші з приходом цивілізації віддали перевагу життю на суші або, принаймні, на берегах.

Природжені рибалки

Навіть сьогодні раціон баджо переважно складається з риби, яку вони добувають у морі. Причому найчастіше це підводне полювання, під час якого рибалки проводять під водою приблизно 60% часу. Потрібно визнати, що виходить у них чудово. Ці люди буквально народжені для пірнання.





Люди з племені баджо під час полювання на восьминогів

Виходить, що баджо рибалки цілком залежать від своєї здатності затримувати дихання під водою, оскільки це єдиний спосіб зловити рибу, молюсків або крабів, якими вони харчуються.

Згідно з дослідженнями вчених, баджо як народ відокремилися близько 15000 років тому і з тих пір ведуть приблизно один і той самий спосіб життя. Здається неймовірним, але цього часу вистачило для того, щоб у них з'явилася одна особливість, що відрізняє "морських кочівників" від решти людей.

Поява надздібності

Звичайна людина без тренування здатна затримувати дихання приблизно на 1-2 хвилини, тоді як представники племені баджо можуть не дихати під водою 13 хвилин і занурюватись на глибину до 70 метрів. І все це без водолазного спорядження!



"Морське село" баджо

Звичайно, є люди, які з використанням спеціальних методик можуть навчитися утримувати дихання на 5, 7 і навіть 10 хвилин. Але баджо наче народжено для цього, бо їм не потрібні ніякі тренування.

Прозвучить дивно, але довгий час ніхто не вивчав цієї здатності "морських циган". Нею зацікавилася лише дослідниця Мелісса Ілардо з Копенгагенського університету, коли у 2018 році відвідала острів Каледупа у південній частині Індонезії та дізналася про вміння баджо затримувати дихання на такий тривалий час.

Корисна мутація

Меліссі Ілардо будь-що захотілося розкрити секрет "підводного племені", тому вона зайнялася його вивченням. У цьому їй допомагали два інші дослідники, Еске Віллерслєв і Расмус Нільсен, з того ж університету, що й вона.



Люди з племені баджо займаються видобутком молюсків

Їх теорія полягала в тому, що "морські кочівники" мають генетичну мутацію, яка допомогла їм адаптуватися до водного середовища проживання, тому вони можуть затримувати дихання на більш тривалий час, ніж всі інші люди.

Для перевірки своєї гіпотези вони взяли зразки крові у 93 представників племені баджо, які жили найбільш ізольовано і останніми роками не брали шлюб із представниками інших народностей.

Ген PDE10A

У ході кропіткої роботи Меліссі Ілардо та її колегам вдалося з'ясувати, що один ген (PDE10A) у ДНК представників племені баджо помітно відрізняється від того ж гена в інших людей.

Якщо говорити простою мовою, цей ген змушує щитовидну залозу виділяти більше спеціальних гормонів, які викликають збільшення селезінки. У баджо вона виявилася в 2, а то й у 3 рази більша за середній розмір.



Дитина з племені баджо пливе, тримаючись за хвіст риби

У вченому світі вже існувала гіпотеза, що селезінка відіграє важливу роль у тих ситуаціях, коли людина затримує дихання на тривалий час, але довести це припущення змогло саме дослідження Ілардо.

А справа в тому, що селезінка, серед іншого, виконує таку важливу функцію як зберігання еритроцитів, вивільняючи їх у тому випадку, коли тіло стикається з нестачею кисню.

Це, якраз, і допомагає баджо довше залишатися під водою, адже в момент гіпоксії у них з'являється в 2 рази більше додаткових еритроцитів, які продовжують забезпечувати організм киснем, що залишився.