Комахи – істоти маленькі та беззахисні. Природа, звичайно, наділила деякими засобами захисту типу жувала або жала. Але навіть озброєні воліють не висуватися без зайвої необхідності.
А ці красуні можуть ліниво кружляти в гущавині ворогів, не звертаючи уваги на високу ймовірність бути з'їденими чи розчавленими. Вони – це представниці дуже вражаючої видової різноманітності, видів яких налічується близько 11 тисяч.
Назву ведмедиці отримали через гусениць. На цій стадії розвитку майбутня валькірія, що літає, покрита густою і плюшевою шерсткою, що нагадує ведмеже хутро.
Метелики в основному ведуть нічний спосіб життя, летять світ. А вдень відсиджуються десь в затишних містечках, чекаючи благословенного мороку, що дозволяє розім'яти крильця і набити черевце. У цей час на полювання вибираються нічні птахи, кажани, яким теж час трапезувати. Але вони проносяться повз ведмедиці як повз порожнє місце. Чому? Ось же вона – поживний видобуток.
Причина в тому, що більшість цих метеликів – справжні хіміки-витівники. У ході еволюції вони навчилися безпечно для себе накопичувати токсичні речовини та сполуки, що містяться у рослинній їжі. І спокійно зберігати міні-фабрику реактивів не лише у формі гусениці, а й метелика також.
А деякі ведмедиці пішли ще далі – навчилися усвідомлено споживати та накопичувати отрути. Так, у тканинах тільця волохатих красунь виявлено небезпечний поліпептид під назвою кайїн. Він становить небезпеку як інших комах, але теплокровних тварин, зокрема й людей.
Тому побачивши цих хутряних танцівниць не варто хапати їх у руки: можна легко заробити опік і запалення. Нічні хижаки давно вже дізналися про цю методику захисту на прикладі своїх одноплемінників, яким не пощастило закусити ведмедицею, і намагаються облітати цих метеликів.