Режисер, який знищує планету: все про творчість Роланда Еммеріха (13 фото)
Ім'я режисера Роланда Еммеріха на слуху далеко не у всіх, хоча його роботи, напевно, знайомі багатьом. Адже саме він справедливо отримав прізвисько master disaster за свою любов до знищення людської цивілізації різними способами. Які ж знакові роботи увійшли до його скарбнички?
І куди сьогодні зник творець одних із найкращих фільмів-катастроф?
Емміріх розпочав шлях у кіно у 29-річному віці, адже довгий час взагалі не міг визначитися зі своїм покликанням. Однак у 1977 році, що став справжнім проривом для фантастики, він таки сформував свою життєву мету.
Адже саме цього року почали блищати Спілберг та Лукас. Американський режисер німецького походження хотів стати альтернативою їм для Німеччини, а тому вже у студентському віці зняв повний метр, який отримав назву «Принцип Ноєвого ковчега».
Жодних руйнувань, затоплень та інших катаклізмів тут не показано, проте саме через них будується конфлікт на борту космічної станції. За сюжетом фільму країни примірялися і відмовилися від зброї масової поразки, але створили орбітальні кораблі, здатні контролювати погоду. Щоправда, світ тривав недовго, адже кожен хотів керувати ними та насилати один на одного стихійні лиха.
Зважаючи на те, що це знімав студент без великих бюджетів, гідно похвали, що йому вдалося не лише потрапити на Берлінський кінофестиваль, а й відкривати його.
Після цього в кар'єрі Емміріха настав досить зім'ятий період. Його картини все більше були схожі на типові молодіжні американські фільми, поки йому не запропонували попрацювати над кількома фантастичними проектами. Першим став "Універсальний солдат", який відкрив дорогу до бойовиків. Другий – «Зоряна брама», який став відправною точкою до паранауки.
Саме на стику цих фільмів Емміріх створив «День незалежності», сценарій якого було написано за 2 місяці. Студії відразу побачили в ньому успіх, проте успіх посміхнувся Fox, що вклав у проект 75 млн доларів. Результат вийшов феноменальний та оцінювався майже в 1 млрд.
На тлі такого успіху до Емміріха звернулася студія TriStar Pictures, яка хотіла створити американську версію «Годзілли». Щоправда, монстр сильно змінився, перетворившись з величезного велетня на спритного динозавра зі спілбергівського «Парку Юрського періоду».
Здавалося б, режисер пустив бюджет у 130 млн у справу, показуючи ефектні руйнування, проте колишнього кохання до його картини глядач не показав. Особливо це стосувалося шанувальників японської класики, які були шоковані таким невдалим ремейком. Через це студії навіть довелося згорнути роботу над двома сиквелами, доки у 2014 році знову не згадали про Годзілла.
У перерві режисер зняв «Патріота» з Мелом Гібсоном та Хітом Леджером, проте незабаром до нього потрапила до рук книга про супершторм, здатний увігнати планету в льодовиковий період. Саме так світло побачила стрічка «Післязавтра», яка не зуміла повторити успіх «Дня незалежності», але стала одним із найкращих фільмів-катастроф.
І ось у 2009 році Емміріх показав усе, на що здатний у цьому жанрі, випустивши у світ фільм «2012». Адже саме тоді світ говорив про календар майя і апокаліпсис, що насувається. Та й такого знищення планети за псевдонауковою теорією він ще не показував.
Цей проект режисера вийшов наймасштабнішим у його кар'єрі, а й у жанрі. Однак інших переваг у неї не було, адже кіно було сповнене типовими для Емміріха кліше з дуже посередніми персонажами. Від провалу картину врятувала лише вчасно спіймана тема. Зніми він цю стрічку зараз, результат міг би бути іншим.
Після цього режисер продовжив трощити планету вже в інших картинах, наприклад, у «Штурмі білого будинку». Пізніше вийшов невдалий сіквел «Дня незалежності», але Емміріх не здався, випустивши на початку цього року чергову катастрофу «Падіння місяця». Ймовірно, на цьому його шлях не закінчиться, адже ідеї про те, як знищити Землю в нього явно не закінчилися.
А які роботи цього режисера вам найбільше припали до душі?





