Вона живе на глибині 200 метрів та важить 200 кілограм. 
Ось, наприклад, акула-гоблін - один із найменш вивчених видів акул. 
Мабуть, найменш вивченим видом акул вважається акула-гоблін (Mitsukurina owstoni) або, як її інакше називають, акула-будинковий, що мешкає в Атлантичному та Індійському океанах. Науці, дійсно, мало відомо про це незвичайне за своїм зовнішнім виглядом створення. Акула-гоблін має дуже рухливі щелепи, які висуваються назовні, коли та ловить видобуток. Як і всі акули, вона харчується рибою, для лову якої призначені передні – довгі та гострі – зуби, але не відмовиться і від ракоподібних та молюсків. Саме для того щоб розгризати раковини, пристосовані задні зуби акули. 
Вперше цю акулу виявили 1898 року біля йорданського берега Червоного моря (у затоці Акаба). Побачивши її, вчені подумали, що це особина акули крейдяного періоду Scapanorhynchus, що вижила якимось чином, з якою акула-гоблін має неймовірну подібність. До цього часу вдалося побачити лише 45 екземплярів. Найбільша відома особина досягала трохи більше трьох метрів завдовжки і важила 210 кг. 
Сьогодні вчені не мають достатньої кількості інформації про цю рибу, щоб сказати, чи знаходиться цей вид під загрозою зникнення чи ні. Багато в чому такими рідкісними для спостереження їх робить той факт, що акула-будинковий живе на великій глибині.
Більшість особин бачили на глибині 270 м і 960 м. Однак кілька таких акул було помічено на глибині 1300 м. Зате африканські рибалки зловили у свої сіті, що дійсно вважалася вимерлою рибу-целаканта.
0 коментарів
