З найдавніших часів люди шукають життя у Всесвіті. Розмови про зелені чоловічки на Марсі давно залишилися в минулому, але вчені досі не зупиняються у пошуках позаземних організмів. Ось що потрібно знати про пошук життя поза нашою планетою. 
Де вона може існувати 
Поки що людству відома лише одна планета, на якій є життя – наша Земля. Найчастіше під пошуком життя ми маємо на увазі пошук організмів, в основі якої лежать білки (не вухаті!). Як правило, вони можуть існувати лише в умовах перебування у дуже вузькій зоні проживання (або Зоні Золотовласки). Це така галузь у космічному просторі, де є всі умови існування життя земного типу. 
Для того, щоб на планеті, астероїді чи десь ще існувало життя, схоже на наше, має бути вода в рідкій формі, щільна атмосфера та хімічна різноманітність. Тобто повинні існувати молекули, в основі яких лежать H, C, N, O, S і P. Також у такої планети має бути зірка, яка приносить певну кількість енергії. Багато – погано, мало – теж погано.
Зараз пошук життя зосереджений насамперед на виявленні планет, які за своїми умовами нагадують Землю. Як їх шукають? Ну, просто шукають усі планети поспіль. А потім визначають, чи вони знаходяться в галактичній зоні проживання. Якщо так – вивчають докладніше: атмосферу, хімічну різноманітність, наявність води та зірку. Щоправда, є одна проблема: ці планети та зірки здебільшого надто далеко від нас, щоб докладно їх вивчити.
Перспективи 
У NASA припускають, що позаземне життя може бути виявлене вже до 2034 року. У 2009 році був запущений телескоп Кеплер, який вже допоміг знайти тисячі екзопланет (планети, які не знаходяться в нашій системі) за межами нашої Сонячної системи. 
Так от, дані цього чудо-телескопа підказують вченим, що тільки в Чумацькому шляху, нашій галактиці, може бути до сотні мільйонів планет, придатних для життя.
Як шукають сліди життя 
Тут усе просто. Як правило, вчені шукають біомаркери. Це такі хімічні сполуки біологічного походження. Щоб було зрозуміло, земним біомаркером вважають наявність кисню в атмосфері.
Вона може і не бути розумною 
Найчастіше ми мріємо про те, що позаземне життя має бути приблизно схожим на наше: інопланетяни, які говорять, ходять і думають. Але справжніми інопланетянами можуть бути й нерозумні організми.
Але деякі вчені сходяться на тому, що розумне інопланетне життя, швидше за все, буде недовговічним. Багато видів можуть просто не впоратися з такими проблемами, як глобальне потепління, перенаселення та голод, які можуть призвести до хаосу. Це й знищить будь-яку цивілізацію, зокрема може знищити й рід людей.
Кеплери 
У 2014 році NASA оголосило про відкриття екзопланети у планетній системі червоного карлика Kepler-186. Знаходиться вона у сузір'ї Лебедя. Одна з планет, Kepler-186f, потрапляє до зони проживання. Якщо там є атмосфера (це точно не доведено), там може бути рідка вода. Щоправда, є один нюанс (як у тому анекдоті): зірка, навколо якої обертається ця планета, розташована біля червоного карлика. А наше Сонце – жовтий карлик, який тепліший за свого червоного побратима. Тому, швидше за все, на планеті є несприятливі умови для життя.
Червоні карлики – неспокійні зірки з магнітного погляду. На них часто трапляються спалахи, які викликають ядрене рентгенівське випромінювання, що спалює все живе навколо. 
Є ще одна планета – Kepler-452b. У липні 2015 року після чергової конференції NASA багато ЗМІ підхопили, що на цій планеті є рідка вода. Ну чи точно є. Але річ у тому, що ми не знаємо точно, чи вона там. 
Сама планета знаходиться в зоні проживання, і вона земного типу. Але є ж і газові гіганти, супутники яких теж мають воду в рідкому вигляді. Однак у нас є прямий доказ того, що навіть якщо вода і була, це не означає, що на планеті обов'язково є життя – наш сусід Марс якраз приклад тому.
Марс 
На даний момент ми точно не знаємо, чи залишки життя на Марсі. Однак є впевненість у тому, що вода там колись була. І є зараз. Це було доведено у 2015 році.
Щоправда, вижити за таких умов практично нереально. Щоправда, марсоходи NASA «Опортьюніті» та «К'юріосіті», які вивчають породи червоної планети, показують, що чотири мільярди років тому там була прісна вода. 
Оппортьюніті
А де прісна вода – там і бруд. І ось у ній могло цвісти життя.
Можливе джерело води називають вулкан Arsia Mons. Це третій за висотою вулкан на планеті, який вивергався 210 мільйонів років тому під величезним льодовиком. Його тепло змусило кригу танути, утворюючи цілі озера всередині самого льодовика. Як, наприклад, бульбашки у крижинці у вашій склянці. Вони могли існувати досить довго для того, щоб у них сформувалося мікробне життя.
Також є ймовірність, що деякі найпростіші земні організми можуть вижити за умов Марса і зараз. Так, наприклад, метаногени використовують водень та діоксид вуглецю для виробництва метану, і їм зовсім не потрібен кисень чи поживні речовини. Їм не потрібне навіть світло. Ці організми можуть переживати перепади температур. 
У 2004 році в атмосфері Марса виявили метан, і після цього вчені припустили, що саме метагени там можуть жити вже зараз. Щоправда, поки що лише під поверхнею планети.
Що ж до води у рідкому вигляді, на Марсі існують перхлорати. Саме їх у ЗМІ охрестили рідкою водою. Але це насправді сполуки солі хлорної кислоти з різними металами. Так от, коли ці солі намокають, вода може існувати за дуже низької температури. А коли температура піднімається вище за -23 градуси, відбувається намокання перхлоратів у гіперсоленому вигляді. Ця мокра сіль стікає зі схилів на поверхні Марса і залишає сліди: русла річок на схилах пагорбів. 
Загалом це дуже токсичні сполуки хлорної кислоти. Щоправда, Землі є організми, які можуть жити навіть у таких екстремальних умовах.
Європа 
До супутника Юпітера Європі планується запустити місію, яка визначить, чи мешкає місяць Європа. Також необхідно визначити місця, в яких теоретично могли б приземлитися кораблі майбутнього. 
Крім того, життя планують шукати під товстим прошарком льоду Європи. Відомо, що під ним є океан. Водяна піна виходить із тріщин у південній полярній області і на Європі є помаранчеві розлучення по всій поверхні.
Енцелад 
Ще одне тіло в нашій Сонячній системі, яке цілком може бути придатним для життя. 2017 року в ЗМІ писали, що на супутнику Сатурна виявили життя. Але за фактом вчені лише знайшли підтвердження дослідженням, які проходили кілька десятків років. 
Енцелад – один із внутрішніх супутників гіганта Сатурна. Сам по собі він не дуже великий, діаметром всього 500 кілометрів, а під шаром льоду на його поверхні знайдені океани. Там є гарячі джерела, багато води, хімічна різноманітність та всі умови для виникнення життя.
Одна з теорій виникнення життя говорить, що на Землі перші організми могли з'явитися на дні океану, де є термальні джерела. Так ось, на цьому об'єкті є щось схоже на доісторичну землю. На даний момент це може бути другим об'єктом у нашій Сонячній системі, де могло б бути життя. І незабаром можуть з'явитись докази її існування.
Проксима b 
У серпні 2016 року було одержано підтвердження присутності планети у зірки Проксима Центавра. Це найближча до Землі екзопланета, на якій може бути життя.
Наукові групи Європейської південної обсерваторії спостерігають за тілом з 2012 року, і Проксима b якраз потрапляє до зони житла. 
Щоправда, є й відмінність від Землі. Ми перебуваємо від Сонця з відривом однієї астрономічної одиниці, тоді як ця планета – на 0,05 а.е. Тобто у 200 разів ближче. Але зірка світить слабше, і вона холодніша. Планета потрапляє у зону приливного захоплення. Тобто вона обертається не навколо зірки, а разом із нею. Як Місяць із Землею.
Тому одна сторона планета розігріта, а друга – холодна. Але там такі кліматичні умови, що система вітрів обмінює тепло між темною та світлою частиною планети. І якраз на їхньому кордоні можуть бути сприятливі умови для життя.
TRAPPIST-1 
У 2017 році в цій зірковій системі знайшли цілих сім планет, які за розмірами та масою нагадують Землю. Три планети з них – у зоні проживання.
З допомогою моделювання атмосфер планет зрозуміли, що може бути рідка вода. Але життя там є навряд чи: ця зірка відноситься до червоних карликів, а там, як ми вже писали вище, нерідко відбуваються спалахи (але це може не стосуватися саме цього карлика). 
Ця зірка може бути не такою активною через свій вік. Крім того, на планетах може не бути зміни для ночі: всі вони синхронізовані в обертанні. Поки що невідомо, як це може вплинути на життя.
Екзолуни 
Звісно, життя може існувати як на планетах, а й у їх супутниках. Так, фізики Університету Техасу знайшли спосіб виявлення екзолун через радіохвилі. Ось до таких об'єктів і належать Європа та Енцелад. І на них справді може бути життя.
Крім того, є такі тіла, як Gliese 876b (приблизно 15 світлових років від Землі) та Епсілон Ерідан b (приблизно 11 світлових років від Землі). Це - газові планети-гіганти, у яких можуть бути цілком житні супутники.
Забруднення 
Життя можна знайти не лише по воді, а й по забрудненням. Так можна знайти й ті планети, які з тих чи інших причин вимерли.
Світи, що гойдаються 
Існують екзопланети з осями, що коливаються. Вони можуть підтримувати життя там, де планети з фіксованою віссю (Земля, наприклад) не можуть. Земля та інші її сусіди-планети обертаються в одній площині, але якби планета мала сусідів з осями під кутом, то вони, в теорії, могли б підтримувати життя там, де інші здавалися б безсилими. 
Теорії свідчать, що вода на таких планетах може виникати частіше. Все тому, що тепло від материнської зірки буде рівномірно розподілятися на поверхні такого світу, особливо якщо він буде звернений до зірки полюсом.
Ексцентричні планети 
Не всі планети обертаються навколо своєї зірки по ідеальному колу. Є й такі світи, які обертаються, наприклад, еліпсоїдом. Тобто в зоні проживання вони знаходяться лише частину часу.
Але навіть за таких умов можливе життя. Так, навіть на землі є мікроскопічні форми життя, здатні виживати за суворих умов.
У цілому нині, пошук життя – це цікаво. Зараз наука стрімкими кроками йде вперед. Можливо, життя набагато ближче, ніж нам здавалося раніше.
0 коментарів
