Етанол, який утворюється в організмі у процесі біохімічних реакцій, називають ендогенним алкоголем.
У всіх клітинах внутрішніх органів та тканин присутній спирт, який відіграє важливу роль у метаболізмі. У середньому, травна система виробляє від 3 до 10 г етанолу на добу, отримуючи його від ферментованої їжі. Природний рівень алкоголю у крові не більше 0,01 проміле.
На вміст алкоголю може впливати фізичний та психічний стан. Рівень ендогенного спирту знижується у періоди стресу, у міру старіння та сильних фізичних навантажень.
А ось ситуації, які пов'язані з позитивними емоціями, наприклад, закоханістю, збільшують у крові концентрацію етанолу. Адже не дарма кажуть, що коли закохуєшся, то ходиш, наче п'яний.
Справа в тому, що етанол бере участь у вуглеводному обміні, синтезі морфіноподібних сполук (опіоїдів), регулює активність нейромедіаторів, деяких білків та пептидів. Це робить його важливим компонентом у виробництві енергії та адаптивних процесах.
Зниження рівня ендогенного алкоголю, як і його перевищення, ведуть до порушення функціонального та метаболічного гомеостазу – здатності до саморегуляції організму.
Цікаво, що в медичній практиці були випадки, коли травна система давала збій і робила підвищену кількість етанолу, від чого людина п'яніла. Цей стан називають синдромом броварні.
Рівень етанолу в крові може підвищуватися через синдром короткої кишки або аномалій у печінці, коли порушується процес катаболізму речовини.
Але є й цікавіші випадки, коли людина заражається дріжджовими бактеріями Saccharomyces cerevisiae і Klebsiella pneumoniae. Мікроорганізми ферментують вуглеводи в кишечнику, буквально перетворюючи його на справжню пивоварню. Людина їсть, бактерії змушують вуглеводи блукати, виробляючи спирт і отак нещасний п'яніє.
Якось у однієї жінки мікроби розташувалися в сечовому міхурі і таким чином спровокували цироз печінки. А якийсь 27-річний чоловік п'янів від солодкого газування.
При цьому дуже часто таких пацієнтів обходять своєю увагою лікарі і люди все життя живуть із ярликом алкоголіка.