Коли дивишся на проблему під двома різними кутами, шанси її вирішення збільшуються вдвічі. І цей персонаж довів цей факт на своєму прикладі. 
На початку ХІХ століття Франція стала котлом, у якому вирувало злочинне життя. Злодії, шахраї та вбивці всіх мастей чудово почувалися в обстановці майже повної безкарності. Невідомо, що сталося б із країною далі, якби не антигерой. Так, який потім перетворився на героя. 
Ежен Франсуа Відок
Ежен Франсуа Відок був добре знайомий зі злочинною кухнею зсередини. Оскільки сам був типовим представником кримінальної братії і встиг, як то кажуть, відмотати кілька термінів за крадіжки та шахрайство.
Хлопчик з'явився на світ у 1775 році в сім'ї булочника і вже з ранніх років демонстрував схильність до не найкращого способу життя. Майстерність він почав відточувати зі своїх батьків – умикнув столове срібло, заклав і благополучно просадив непильний заробіток.
Потім Ежен зрозумів, що чахнути над булками, як його батько, жодного разу не його покликання, і вирушив у вільне плавання. За роки вільного життя хлопець спробував себе у різних напрямках. Навіть у армії недовго послужив. Він ні в чому собі не відмовляв, але вперше в каземати потрапив по суті дурниці: побився з новим обожем своєї коханої. Вже у в'язниці він цілком якісно підробив документи. І наступні роки перетворилися на низку відсидок та недовгого перебування на волі.
Привіт, нове життя 
Потім Ежену вся ця свистопляска добряче набридла. І приблизно 1800 року він вирішив змінити своє життя. Заліг на дно, щоб забули його старі витівки, а потім під новим ім'ям обзавівся дружиною і навіть власною справою. Так минуло 10 років. Але минуле знову спіткало парижанина. Матеріалізувалися колишні співкамерники Відока та стали його шантажувати.
І він вирішив попросити захисту у поліції. А правоохоронці несподівано запросили його на роботу. Невелика контора, де засідав Відок, згодом розросла до французької кримінальної поліції.
Колишній злочинець стартував з місця в кар'єр: оперативно виловив відомого фальшивомонетника, розкрив крадіжку (несподівано) ліхтарних стовпів, які зникли прямо з міської площі.
Колегам методи новоспеченого детектива здавалися підозрілими. Адже він обертався в самій гущавині кримінального світу. Невже дурить і не кинув злочинних справ? Але, ні: Видок був у кублах, шинках та гральних будинках своїм. І отримував всю інформацію, як то кажуть, з перших рук.
Поступово детектив зібрав свою команду – специфічну, з колишніх злочинців. Але вони були віддані шефу і забезпечували високий відсоток розкриття.
«Перевертень» французьких вулиць 
Вулиці поступово очистились від кримінальних елементів. Париж почав дихати вільніше. А колишній злочинець перетворився на шановного голову поліцейського підрозділу, про який ходила в народі слава як безлика. Точніше, багатоликим, адже він умів віртуозно змінювати зовнішність. Тож навіть знайомі не впізнавали в елегантному пані чи витонченій дамі Відока. Адже йому на той час було вже майже 60 років. І цілком заслужено і законослухняні громадяни, і запеклі бандити називали шефа поліції перевертнем. 
Будь-яка кар'єра рано чи пізно завершується. Але після виходу на пенсію Відок не почав вирощувати зелень чи днями грати у карти. Під псевдонімом він почав написання мемуарів (а згадати було що) і відкрив приватну контору «Бюро розслідувань». Втім, зовсім відпочити не вийшло: він відправив за грати чимало лихих людей. І одного разу Видок навіть сам туди потрапив – підставили недоброзичливці. 
Кадр із фільму "Відок" 2001 р.
Але загалом він прожив яскраве та досить довге (помер у віці трохи за 80) життя. Згодом став персонажем книг, зокрема, героя «Знедолених» Гюго, та фільмів. 
Кадр із фільму "Видок: мисливець на привидів" 2018 р.
0 коментарів
