Відпочинок суворого режиму: корейці готові платити за те, щоб їх замкнули у тюремній камері (19 фото)

У Південній Кореї деякі люди добровільно вирушають у платну "в'язницю", щоб відпочити від метушні та роботи.





Мабуть, будь-яка розсудлива людина в нашій країні знає, що в'язниця – це одне з найжахливіших місць, у яке не слід потрапляти нікому і за жодних обставин.



В'язниця в Росії

В'язниця – це не просто стіни та решітки, що обмежують свободу, а й, за фактом, зовсім інший, відмінний від вільного світ, здатний змінити людину до невпізнання як зовні, так і внутрішньо. Причому, не завжди на краще. В'язниця в Росії - справжнє покарання, і, повторюся, навряд чи хтось, перебуваючи в здоровому глузді і тверезій пам'яті, захоче там опинитися...





В'язниця в Росії

Але це у нашій країні. А ось у Південній Кореї, відомій своїми прогресивними поглядами на життя в цілому, відносно нещодавно з'явилася приватна платна в'язниця, побувати в якій може будь-хто.



"В'язниця всередині мене"

Заплативши щось у районі 100 доларів, людина опиняється в камері та живе за суворим тюремним розпорядком. Йому видають тюремну форму, килимок для йоги, чайний сервіз, ручку та блокнот. Сплять ув'язнені прямо на підлозі – ліжок у камері немає, як і дзеркал. Натомість є туалет.



Крім того, у цій в'язниці під забороною використання мобільних телефонів та інших гаджетів, а також будь-яке спілкування з іншими в'язнями. А ось харчування триразове: на сніданок зазвичай подається рисова каша, на обід – приготовлена ​​на пару солодка картопля, а на вечерю – банановий шийк.



Та й загалом умови у приватній тюрмі суттєво відрізняються від казенних закладів у Південній Кореї тієї ж спрямованості. Справа в тому, що платна в'язниця – не спосіб покарати людину, а навпаки – допомогти їй, дати можливість відпочити, побути наодинці з собою і, так би мовити, перезарядити батареї.



Корейці, та й азіати загалом, неймовірні трудоголіки. Вони проводять за роботою більшу частину свого життя, часто забуваючи про те, що крім офісних стін, комп'ютера та дедлайнів, є й інше життя. Наприклад, особиста... чи громадська – не має значення! Через свій «вроджений» трудоголізм, а інакше це явище і не назвеш, багато жителів Південної Кореї страждають від невлаштованості в житті: простіше кажучи, від самотності.



Саме з самотністю населення та надмірною завантаженістю на роботі в Південній Кореї пов'язана більшість психічних захворювань та навіть самогубств. Люди в буквальному значенні «згоряють» на своїх робочих місцях, і не маючи жодної віддушини у вигляді коханої людини або навіть кращого друга, не знаходять нічого кращого, ніж... загалом, ви розумієте...



Саме для таких людей у ​​2013 році було відкрито приватний платний заклад під назвою «В'язниця всередині мене» («Prison Inside Me»), розташований у повіті Хончхон у провінції Канвондо, що за 90 кілометрів на схід від Сеула.



Ідея створити подібного роду заклад спала на думку корейцю, екс-прокурору на ім'я Квон Ен-Сеок ще в 2008 році, коли він, прийшовши з роботи, відверто зізнався своїй дружині, що «скоріше проведе час в одиночній камері, ніж повернеться до 100-ти. годинний робочий тиждень». А потім подумав (але вже подумки): «Як добре було б на тиждень опинитися в карцері, без цигарок, алкоголю та стосунків із людьми, щоб визначитися, як жити далі».



По суті, так і з'явився проект «В'язниця всередині мене», де будь-який втомлений від нескінченної робочої круговерті кореєць зміг би хоча б на якийсь час перевести дух, відпочити і вирішити для себе, яким він хоче бачити своє подальше життя.

З 2013 року в «В'язниці всередині мене» побувало понад дві тисячі «в'язнів», більшість з яких – офісні співробітники та студенти, які гостро потребували відпочинку від жорстких умов трудової діяльності та академічної культури Південної Кореї загалом. А головна відмінність «В'язниці всередині мене» від реальних корейських в'язниць полягає у нетривалості перебування в ній.



Людина може оселитися у «В'язниці» на 24 чи 48 годин. Більше - це вже рідкість, оскільки один день перебування в ній коштує близько 90-100 доларів, і дозволити собі такий «відпочинок» може далеко не кожен кореєць. Проте є й такі, хто потребує тижня «тюремної відпустки».



У «в'язнів» відбирають усі особисті речі і насамперед гаджети, видають темно-синій тюремний одяг і поселяють у одиночну камеру, де, по суті, немає взагалі нічого, крім туалету та килимка для йоги, але про це я вже згадував вище. Камер загального тримання у платній в'язниці немає.



Виходити зі своїх одиночних камер добровільні «ув'язнені» можуть лише у суворо відведений для цього час, а їжу їм передають через спеціальне віконце, розташоване у дверях камери – як у справжній в'язниці!



Спілкування з іншими «в'язнями» в цій в'язниці також обмежене, і перекинутися парою фраз з колегою на нещастя вийде лише у відведені для цього години – під час групових занять, що сприяють духовному розвитку. Основну ж частину дня «ув'язнені» проводять у повній ізоляції від зовнішнього світу, на самоті та тиші.



І небагато офіційних даних. За інформацією Організації економічного співробітництва та розвитку, у 2017 році кожен кореєць у середньому пропрацював 2024 години. За цим показником Південну Корею випереджають лише Коста-Ріка та Мексика.



Експерти вважають, що саме шалений робочий графік та велика завантаженість є основними причинами виникнення депресії серед місцевого населення, а вона, у свою чергу, призводить до самогубств. До речі, все того ж 2017 року Південна Корея посіла перше місце за кількістю суїцидів.



Тому наступного разу, коли ви відчуєте втому і зрозумієте, що робочий процес більше не приносить вам ні морального, ні фізичного задоволення, просто заплющити очі і уявіть себе в якомусь тихому, самотньому, спокійному і, звичайно ж, безпечному місці. .наприклад, у південнокорейській «Тюрмі всередині себе». До речі, багато «в'язнів», залишаючи стіни закладу, зазначають, що це місце зовсім не є в'язницею. В'язниця – це те, куди вони повертаються...