Якщо вночі, коли єдиним джерелом світла служить мертвенно-блідий місячний диск, прийти в ліс, то можна виявити його… 
Monotropa uniflora або під'єльник одноквітковий нікуди не подінеться і вдень. І розглядати цю білу паличку з квіткою на верхівці можна і при денному світлі. Але річ у тому, що через повну відсутність хлорофілу у складі квітка абсолютно не потребує сонячного світла і спокійно може рости у повній темряві. Навіщо йому сонячне світло, якщо фотосинтез не відбувається? 
Дух або трупна квітка, як цілком заслужено називають під'єльник у народі за сюрреалістичний вигляд, віддає перевагу вологим щільним лісам з грунтовною листовою підстилкою. 
Ареал проростання під'їльника - Вісконсін, Північна Америка та Японія. Але близькі родичі трапляються і в інших місцях. 
Потойбічне квіточка - гетеротроф. Тобто не здатний синтезувати органічні речовини з неорганічних шляхом фотосинтезу чи хемосинтезу. Але харчуватися треба. І під'єльник відкрив собі ефективний спосіб харчування – став паразитом. Грибним. Але не зовсім. 
Завдяки доступу до грибниці – міцелію (а взаємодіє під'єльник виключно з сироїжками та млечниками) ніжна, але хитра квіточка отримує через неї доступ до всіх навколишніх дерев і без тіні сумніву використовує поживні речовини, витягуючи їх через гіфи грибів. 
Дерева з грибами зв'язок обірвати що неспроможні, бо з допомогою добувають вологу і мінеральні речовини. Відносини під'їльників з грибами звуться монотропоїдної мікоризи. Це такий тип симбіозу, з якого обидва члени мають вигоду. Рослини збільшують площу всмоктування за рахунок грибних гіф, тому їм простіше отримувати воду та важливі мінеральні речовини. А гриби забезпечують себе органічними продуктами фотосинтезу. 
Крадії у фотосинтетиків бліді квіточки все ж таки набувають у певний момент колір. Не особливо гарний – буро-коричневий. Відбувається це в період дозрівання, коли квітка перетворюється в коробочку з крихітним легким насінням, що легко переміщається за вітром, щоб укоренитися і знайти нових донорів.
0 коментарів
