А на стежці щось виросло. Причому воно дивне і нагадує чи то яйце інопланетянина (причому вже вилупилося, настав час валити!), чи то зачатки того самого лавкрафтіанського жаху, що тільки почав прокльовуватися. Або вже проклюнувся... Загалом, не має значення. Чи не знаєш, що це таке? 
На твоєму багатостраждальному життєвому шляху зустрівся ґратник червоний (Clathrus ruber). Ти справжній щасливчик, адже цей гриб занесено до Червоної книги. А ще ти проживаєш десь у Московській (правда, був лише одиничний випадок, але раптом тобі пощастить подвійно?) або Ленінградській областях або в Краснодарському краї, тому що ареал проживання цього дива знаходиться саме там. Але іноді грибочки можна знайти під Ярославлем чи Адигеї. 
Відповімо на найголовніше питання, що мучить уми багатьох передплатників нашого паблика. Ні, його не їдять. По-перше, він неїстівний (і навіть трішки отруйний). По-друге, не потрібно знищувати і так рідкісний гриб. А по-третє, окстись, можливо, ґратник червоний - це і є ті самі гриби з Юггота. Або маленький Мі-Го... 
У «дитинстві» грати виглядають непоказно. Його складно взагалі розрізнити на лісовій підстилці - коричнево-бура шкірка чудово маскує його на тлі листя, що згнило. Але незабаром атлант розправляє плечі, набирається сил, наливається яскраво-червоним кольором... І ось юний гриб уже готовий лякати грибників, що зазівалися, своєю космічною красою. 
Крім того, що гриб виглядає як купка злиплих кишок, він ще й смердить відповідно. Терпкий запах гнилого м'яса ясно натякає, що ґратник буде не радий опинитися у твоїй корзинці по сусідству з менш цікавими опеньками та подосиновиками.
0 коментарів
