Є ряд банальних і стандартних проблем, з якими стикаються собачники-початківці. Добре, якщо у когось у сім'ї раніше були собаки чи була можливість тісного контакту з ними. Але як бути, якщо собаку вирішили заводити, а з якого боку до нього підійти – не зрозуміло? 
Ця стаття має ознайомлювально-рекомендаційний характер для тих, хто замислюється про першого собаку. БАГАТО БУКАФ.
1. Тверезо оцініть свої матеріальні, тимчасові та моральні можливості. 
Собака в будинку – це радість. Але щеня в будинку - це ще й купа нових складнощів та проблем. Зніміть рожеві окуляри "собокополювання" і тверезо оцініть свої можливості.
Чи дозволяє вам житлоплощу тримати собаку? Якщо орендоване житло, то тут треба домовитися з орендодавцем.
Існує дуже поширена думка, що великому собаці не місце у квартирі. Я з цим твердженням не погоджуюся. За умови, що Ваш вихованець отримує достатнє розумове та фізичне навантаження на вулиці, квартира для нього просто будка для їжі та сну. Перевірено на власному досвіді.
На скільки вам шкода свій ремонт? Цуценята всі дуже різні і є ймовірність, що ремонт сильно постраждає від зубів, пазурів та інших ігрищ вашого вихованця. Особливо, якщо собака перша і ви ще не дуже уявляєте як утихомирювати шило в волохатій дупі.
Чи всі близькі, що мешкають з вами, хочуть бачити в будинку собаку? Необачно заводити цуценя, якщо в будинку хтось категорично проти. Це може обернутися бідою для собаки або вашого сімейного комфорту.
Чи маєте ви та/або ваші близькі достатньою кількістю часу для якісних прогулянок та занять з вихованцем?
Якщо собаку просять ваші діти, то чи розумієте ви, що це буде ВАШ собака? Діти рідко можуть свідомо нести відповідальність на всі 100% (тим більше, що дітям до 14 років не можна гуляти з будь-яким собакою без дорослих). І собаку ви заводитимете не для дітей, а для себе?
Чи готові ви витрачати суттєві суми на якісний корм, іграшки, ветеринарний супровід собаки? Адже не можна сьогодні годувати собаку супер-преміум кормом, а завтра – Чаппі, т.к. "Грошей у нас тільки на горілку".
Якщо ви обдумали та обговорили зі своїми близькими всі ці питання і дійшли висновку, що ви готові до собаки, переходимо до наступного пункту.
2. Вибір породи 
Вибір породи – звичайно справа смаку. Але тут треба теж керуватися не лише бажанням тиснути цю милий плюшевий грудочку, а й здоровим глуздом. На жаль, часто спостерігаю серед вперше відокремлених знайомих вибір на користь тер'єрів, до яких вони просто були не готові. Я абсолютно не проти тер'єрів і дуже їх люблю, але бачу, як важко буває новим господарям з ними. Адже вони при виборі орієнтувалися на розмір, милі вушка та веселу вдачу. А ось особливостями породи не цікавилися і з жахом в очах розповідають, що їх мила пусечка, виявляється, дзвінко гавкає, ганяє кішок, риє нори та пилососить усю прогулянку. А вдома влаштовує бедлам та нікого не слухається. І коли їм кажеш "ну, ви ж мисливця взяли. Та ще й норника" дуже дивуються. Тому настійно рекомендую ознайомитися з усіма мінусами породи, що сподобалася. Що із здоров'ям? Чи потрібно стригти шерсть? Які особливості поведінки та характеру властиві породі? Чи готові ви з цим справлятися?
Безпородні щенята – теж лотерея. Їх би я не рекомендувала для першого собаки недосвідченим власникам. Там можуть бути такі паради тарганів у голові, що й досвідчені собачники не завжди впораються. А беручи породного цуценя, ви хоча б зможете розраховувати на допомогу заводчика і певну передбачуваність у питанні характеру та здоров'я. До речі, до вибору заводчика варто поставитися вкрай відповідально. Бажання заощадити леко приведе вас до розведенців з авіто. І в кращому випадку ви краще вибирати цуценя з досвідченим собачником або ветеринаром, які вже знають куди дивитися і на що звертати увагу.
3. Дресируйте свого собаку 
Начебто і не новина, банальна порада. Але саме в цьому пункті виростають найпишніші та кущисті граблі. Дуже часто бачу дорослих бовдурів, які хвіст клали на думку господаря і поводяться як захочуть, завдаючи тим самим незручності як іншим собакам, так і нервовій системі власника. Дресирувати собаку обов'язково необхідно будь-яку! Будь-якого розміру! Навіть якщо у вас мікроскопічний той. Звичайно, найправильнішим буде піти займатися кінологом, який дресируватиме вас, щоб ви могли донести свої хотілки до собаки. Це ось ідеальний ідеал. Але якщо у вас із цим не склалося (далі потрібно вставити свою відмазку), можна базовим командам навчити і самому. Зараз про найпростіші способи дресирування купи каналів на ЮТ, інформації на форумах.
Тут головне:
чітко розуміти, якої дії ви чекаєте від собаки. Якщо ви слабо уявляєте кінцевий результат команди, то собака ніколи не здогадається що від неї потрібно.
Необхідний мінімум команд для комфортного співіснування на мій погляд:
так/добре/так і т.п.для заохочення
ні/фу/не можна як забороняючу
до мене (без цієї команди взагалі не уявляю як жити із собакою)
стояти/сидіти/лежати (будь-яка фіксуюча собака на місці команда)
послідовність у діях. Тренування потрібні постійно та методично. Це не означає, що ви по п'ять годин на день пахнеться треба командою "сидіти", але кілька разів на день по 10-15 хв - необхідність. Принаймні поки що команда не почне "відлітати від зубів". На жаль, у мене так сталося з сусідами. Взяли милу дівчинку цверга. Спочатку з ентузіазмом розповідали як дресируються та займаються. А потім дивлюся - захоплення вщухло, щось уже ніби набридло. А щеняті ще лише 5 місяців. А господарі вже забили на дресирування. Награлися. Занадто виразно це виявилося. І ось звучать тепер постійно тужливі заклики незрозумілих команд, які щеняті абсолютно не цікаві.
маленькому цуценяті необхідно з першого дня пояснювати правила поведінки в будинку. Сюди – не можна, туди – можна. Це не можна в рот брати, це можна. Спимо тут, їмо там, пелюшка в цьому кутку. І якщо щось можна/не можна один раз, це можна/не можна завжди. Собака не зрозуміє, чому сьогодні на ліжко не можна, а завтра можна, а через тиждень знову не можна.
Єдиний підхід до правил поведінки всіх, хто живе у квартирі. Як приклад: у мене вже доросла цілком вихована собака. Їй забороняється гавкати. Але ми змушені були деякий час жити із бабусею. І ось бабусі дуже сподобалося, коли собака один раз "забухтів" на новий для неї звук домофона. Вона собаку радісно похвалила. І собака почав подавати голос на дверний дзвінок. І тепер поки що ми від бабусі не з'їдемо я не зможу це виправити. Тому що не вдасться пояснити собаці чому з нами не можна гавкати, а з бабусею можна. А за умови, що ми на роботі вдень, скільки разів за нашої відсутності заохочується подача голосу не зрозуміло.
Пам'ятати, що виконання команд на вулиці – запорука безпеки вашого собаки.
Одна з частих помилок власників-початківців - неемоційно хвалити. Собака, а особливо щеня не так розуміють слова, скільки емоції, з якими вони сказані. Тому закріплювати правильну поведінку чи події потрібно емоційно! Супер емоційно! Щоб щеня відразу однозначно зрозуміло, що воно молодець. Так, спочатку буде незручно стрибати від радості і кричати дурниною на вулиці, але потім звикніть)
Обов'язково не лише ознайомитися, а й вивчити норми чинного законодавства щодо утримання тварин! І Обов'язково їх дотримуватись! По-перше, це – ваш прямий обов'язок як громадянина. По-друге, це - запорука безпеки вас та вашого собаки. По-третє, це – запорука відсутності конфліктів з оточуючими. На жаль, іноді трапляються не зовсім адекватні громадяни (незалежно від наявності/відсутності у них собаки), які можуть полізти зі звинуваченнями, якимись вимогами не обов'язкового в поточній ситуації намордника тощо. У цьому випадку знання закону вбереже вас та ваші нерви. Тож як мінімум вивчаємо ФЗ 498 від 27.12.2018 та нормативку вашого міста/регіону.
Ну і на закінчення 
Ну а взагалі я маю пораду для охочих завести першого собаку. Просто візьміть і проживіть хоча б тиждень у режимі власника віртуального собаки. Виходьте вранці гуляти щодня, відкладіть зразкову суму грошей на витрати на собаку. Увечері також не забудьте про прогулянки. Рекомендую знайти в районі собачу тусовку і ввечері просто тиждень туди бути схожим. Ви, по-перше, пригляньте собі компанію для майбутніх прогулянок, по-друге, подивіться на різних собак у "природному середовищі", почнете хоча б приблизно розуміти мову тіла та поведінку різних песелей, зможете нахопитися корисних знань та паролів/явок цікавих собачнику місць і послуг, позадавати мільйон дурних питань, на які вам із задоволенням дадуть відповідь (тільки тут треба все ж таки інформацію потім перевіряти ще раз і фільтрувати), ну і, по-третє, зрозумієте для себе за цей час чи справді ви готові до собаки. Якщо вас це все не злякає, то ласкаво просимо до лав собаководів
0 коментарів
