Роботи няньки: Майбутня заміна батьків або корисний інструмент у вихованні дітей (15 фото + 5 відео)

Як ви вважаєте, чи складніше стало виховувати дітей у наш час чи простіше?





У нинішніх поколінь свої пріоритети стають навіть популярними такі субкультури як Чайлдфрі. Деякими причин таких життєвих цінностей є той факт, що сучасні люди хочуть пожити для себе і ставлять кар'єру або інші життєві орієнтири. А діти, м'яко скажемо, не зовсім допомагають у здійсненні цих цілей. Не засуджуватимемо чи якось коментувати цей вибір, бо ця тема вкрай дискусійна.



Звичайно, є деякі причини цієї субкультури складно заперечити, але є й ті причини, які пов'язані із складністю виховання дітей. Люди в самому розпалі етапу самореалізації чи то в кар'єрному плані, чи в інших соціальних сферах, не хочуть жертвувати цим на користь виховання дітей.





У наш високотехнологічний вік практично всі відкриття спрямовані на те, щоб зробити життя людей комфортнішим, у тому числі й у вихованні дітей.



І зараз не йдеться про виховання за методикою кинути планшет чи телефон, включити ігри чи мультики та забути про дитину. Ні, йдеться про гаджети, які покликані допомагати дбайливим батькам.



Почнемо з того, що люди вже давно використовують такі пристрої, як радіо чи відеоняня. І суперечок щодо етичності чи корисності цих пристроїв взагалі немає.



Але це лише інструменти, які допомагають батькам, але не замінюють їх у житті дітей.

Розробки у цьому напрямі не просто ведуться, але вже існують робочі прототипи, які мають певні навички. Наприклад, китайці винайшли робота, що нагадує комплекцію десятирічної дитини, яка може спостерігати за дітьми та старими.



IPal запрограмований проконтролювати чи прокинулася дитина, чи вмився він і чи прийняв ліки. Також з IPal буде не нудно, бо він вміє жартувати, співати та танцювати. Робот допоможе дитині з уроками, тому що знає китайську, англійську та математику.



До того ж, творці стверджують, що робот здатний розпізнати емоції дітей і відтворювати їх.

У цьому напрямі працюють і американці. Вони мають кілька роботів, серед яких можна виділити Jibo. Цей робот не виглядає як людина, швидше за це стаціонарний гаджет, з одним оком, що виконує функцію не тільки камери, але і тачскірна.



ІІ дозволяє Jibo описувати предмети, що його оточують. Незважаючи на те, що розробники заявляють, що робот може розпізнати того, з ким він спілкується, були випадки, коли користувачі скаржилися на те, що робот помилявся. Хоча самі діти списували все на те, що він ще дитина.



Американський робот, як і китайський андроїд здатний допомогти дитині з уроками, а також скрасити її дозвілля.



Ще одним із найпопулярніших товарів у цій категорії став Cozmo, який нагадує робота з мультика Валлі. При цьому діти сприймають його більше як дитину, а чи не робота.



Ключовою особливістю цього робота є більш досконалий механізм ІІ, який дозволяє аналізувати емоції дітей та їх поведінку. Якщо дитина погано поводиться, то робот просто не грає з ним.



Експерти вважають, що роботи няньки можуть успішно навчати дітей з аутизмом соціальним та комунікативним навичкам. Це з тим, що цим дітям потрібні максимально лінійні і передбачувані форми поведінки. Робот Milo, створений для допомоги дітям з аутизмом, має вигляд плюшевого ведмедя.





Також є роботи, які розпізнають види плачу дитини. Але особисто у мене таке ж скептичне ставлення до цієї розробки, як і до так званих «перекладачів із тварини на людську».



Розробки подібного роду показують прогрес та розвиток індустрії робототехніки, але все одно є етичний момент, що спричиняє бурхливу дискусію.

Докази тих та інших логічні та лежать на поверхні. Не можна категорично заявити про те, що роботи няні – не повинні існувати чи навпаки – вкрай корисні та необхідні для того, щоб полегшити життя сучасним батькам.



Для того, щоб роботи няньки були реально корисними помічниками, не давали хибних відчуттів у дітей, не порушували особисті межі приватного життя сім'ї і, звичайно ж, не завдавали шкоди дітям, необхідно встановити загальноприйняті правила. В іншому випадку роботи можуть бути використані не за призначенням.



Наприклад, у Німеччині уряд заборонив продаж ляльки Hello Barbie через те, що іграшка записувала розмови людей та аналізувала їх. Це було потрібне для створення ілюзії спілкування. Німецька влада вважала, що гаджет може бути використаний для шпигунства і заборонили іграшку.



Тільки за дотримання правил і сертифікації роботів можна залишати з дітьми як нянька. Звичайно, ніщо не замінить людського спілкування і тепла повністю, але зробити життя простіше роботи можуть.