У всьому, що стосується зброї чи предметів, які прямо чи опосередковано до неї належать, поінформованість населення нашої країни знаходиться на вкрай низькому рівні.
Відсутнє розуміння того, що дозволено, а що заборонено до придбання, зберігання, носіння та використання для полювання чи самозахисту. 
Найчастіше це призводить до того, що люди просто не використовують ті можливості, які надає держава для реалізації своїх хобі або для забезпечення своєї безпеки.
Часто виникає і зворотна ситуація, коли людина набуває та використовує ті чи інші предмети, а згодом з'ясовується, що ці дії є порушенням законодавства РФ. Що у найкращому разі призводить до штрафу, а в гіршому – до кримінальної відповідальності.
Однією з таких сірих зон є інформація про холодну зброю (ХО). До нього часто відносять ножі, що використовуються в побуті, з розкладним або з фіксованим клинком, які за фактом ніякою «холодною зброєю» не є.
Варто розрізняти поняття «холодна зброя» і «предмет, що використовується як холодна зброя». У другому випадку визначення застосовується як контекст до опису скоєння злочину, тоді як предмет, що використовується як холодна зброя, може виступати звичайний камінь. 
У Радянському Союзі ставлення до ножів було вкрай негативним.
Фактично, більшість ножів, що продаються, були або вкрай убогі за своїми характеристиками або ставилися до холодної зброї, придбати яку можна було тільки по мисливському квитку. Звичайно, частково примітивність ножів, що продаються, була обумовлена загальною примітивністю ринку цивільної продукції в СРСР. Але й законодавчі обмеження їх використання грали істотну роль.
Незаконне придбання та носіння холодної зброї в СРСР каралося кримінальною відповідальністю. Будь-яке застосування навіть не «холодного» ножа як зброя самооборони, швидше за все, також призвело б до засудження оборонця.
Зрозуміло, кримінальний світ усі ці заборони ігнорував – якщо вже хтось збирається вчинити пограбування чи вбивство, то законність носіння знаряддя злочину його мало хвилюватиме.
Втім, найчастіше з цією метою злочинці використовували (і використовують) предмети господарсько-побутового призначення. Наприклад, шило чи викрутку. Тож строгі обмеження на носіння ножів не несли для потенційних жертв жодних переваг.
Відсутність у продажу якісних ножів призводила до великої кількості випадків їхнього кустарного виготовлення. Причому за виготовлення ножа та спробу його продажу можна було отримати ще один термін. Іноді траплялися досить цікаві екземпляри. Втім, рідко які з них зрівняються із сучасними якісними фабричними виробами. 
Не кожен ніж є холодною зброєю, але майже вся холодна зброя так чи інакше є «ножем». Вміти відрізняти холодну зброю від предмета, що таким не є, вкрай важливо. Ось тільки зробити це далеко не так просто, як може здатися.
Іноді для того, щоб визначити приналежність ножа до того чи іншого класу, доведеться ознайомитись із цілим волоком документів.
Перед тим, як підходити до ножів та численних Державних стандартів, слід обов'язково ознайомитись із Федеральним законом від 13.12.1996 N 150-ФЗ (ред. від 06.07.2016) «Про зброю». Цей документ містить пряму заборону на оборот викидних ножів та ножів-метеликів з довжиною клинка, що перевищує 90 мм. Цей же документ запроваджує поняття «громадянської холодної зброї». Далі любителю ножів, що починає, доведеться познайомитися з двома категоріями документів.
Категорія перша: ножі дозволені та заборонені. Різну інформацію про те, які ножі прямо заборонені до носіння і обороту, а які все ж таки дозволені, можна знайти в ГОСТ 51015-97 «Ножі господарські та спеціальні» та ГОСТ 52737-2007 «Тесаки мисливські, мачете туристичні». Також доведеться ознайомитися з ще двома документами – це ГОСТ 51644-2000 «Ножі обробні та шкірознімальні» та ГОСТ 51501-99 «Ножі туристичні та спеціальні спортивні».
Друга категорія: зброя та інструменти. Конкретну інформацію у тому, що є зброєю, що є інструментом, можна знайти у двох документах. Перший – це ГОСТ 51548-2000 «Ножи для виживання». Другий – це ГОСТ 51500-99 «Ножі та кинджали мисливські». 
На сьогоднішній день існує 5 обов'язкових критеріїв, при дотриманні яких ніж вважається холодною зброєю. Якщо ніж, наприклад, відповідає лише 4 із 5 критеріїв, то до зброї він уже не ставитиметься. Крім того, у законі міститься 22 положення, які виводять ніж із категорії холодної зброї. Саме час ознайомитися з кожним із двох наборів критеріїв.
П'ять основних ознак «ЗА»: меч 90 мм і більше, товщина обуха 2.5-6 мм, твердість сталі від 25 HRC, наявність виїмок на рукояті та упорів-обмежувачів, виведена ріжуча кромка.
Двадцять дві ознаки «ПРОТИ»: клинок коротше 90 мм, полуторне заточування обуха на 2/3, розвинений обмежувач при довжині клинка 150 мм і товщині обуха до 2.5 мм, складаний ніж з довжиною клинка до 150 мм коротше рукояті в складеному стані, автоматичний рамковий складаний ніж з лезом до 90 мм, спеціальний спортивний ніж з мечем до 90 мм і без вістря клинка, вістря на 5 мм вище за обух, максимальний прогин обуха перевищує 5 мм при довжині клинка до 180 мм або перевищує 10 мм при довжині клинка більше 18 мм, на обусі ножа є гак для випаровування шкур із довжиною не більше 1/3 від вістря. 
Крім вказаного вище ніж не вважається ХО, якщо: величина прогину обуха перевищує 15 мм при формі інструменту «коромислом», рукоятка коротша 70 мм, є бочкоподібна рукоятка з різницею максимального діаметра в області навершия до 8 мм, є одиночний обмежувач або виїмка під палець менше 5 мм, замість вістря закруглення або зубило площею до 3 мм, ніж має кілька виїмок або обмежувачів з величиною до 4 мм, лезо та обух ножа сходяться під кутом 70 градусів, товщина ножа перевищує 6 мм, немає ріжучої кромки, твердість клинка нижче 42 HRC , на клинку є надпил, клинок виконаний з матеріалів з недостатньою міцністю для зброї, у ножа слабка загортання клинка. 
Насправді більшість злочинів вчиняються ножами або іншими предметами, які ніяк не потрапляють до списку холодної зброї. Найчастіше та близько до нього не наближаються.
Власне, так було й у СРСР.
Навіть повна заборона на носіння ножів, як уже говорилося вище, не забезпечує не використання їх чи будь-яких інших небезпечних предметів (викруток, шилів, молотків тощо) як холодну зброю при скоєнні злочинів.
Тому будь-які заборонні заходи щодо ХО явно неефективні. І служать лише імітацією бурхливої діяльності з боку законодавців для одержання схвалення надміру вразливих тітоньок та прирівняних до них осіб чоловічої статі.
Щось типу:
"Не хвилюйтесь. Так, вас зарізали. Але це було зроблено ножем, що незаконно носився. За це ми додамо злочинцеві два місяці на строк».
Показово, що закони щодо ножів є одними із найліберальніших у світі.
У більшості країн світу (як на заході, так і на сході) закони щодо цього значно суворіші. Втім, як ми й казали раніше, жодної користі для громадян від цього немає. Це лише ілюзія безпеки та порядку.
З іншого боку, ножі – це насамперед не зброя самооборони. А універсальний інструмент. Один із найбільш затребуваних у повсякденній людській діяльності.
Крім практичної цінності для багатьох ножі несуть і естетичну, виступаючи як предмети хобі та/або колекціонування.
Ножі випускаються дуже багато компаній.
Необхідно відзначити, що останнім часом виробляються гідні зразки фіксованих і (що важливіше) складаних ножів. (Виготовити якісні складані ножі набагато складніше, ніж фіксовані). 
А ось ножі Чикатило:
0 коментарів
