Чому шотландці з 16 століття різко почали носити спідниці? (2 фото)

Кілт — унікальна гельська спадщина, яку шотландці справді вшановують і поважають.





Сучасні шотландські чоловіки шалено пишаються цим традиційним видом свого одягу, що породили величезну кількість дражливих питань та каламбурів. Її прийнято називати «кілт», а зовсім не «спідниця», як спочатку думали багато хто.

Але за що саме? І чому вони набули такої різкої та масової популярності серед чоловічого населення Шотландії? Хіба причина лише в яскравості та якості цього одягу чи тут замішано щось зовсім інше?

Гаельська спадщина

Спочатку кілти носили в повному обсязі шотландці, лише горці, простіше кажучи — жителі Шотландських гір. Їх виготовляли з особливої ​​тканини – вовняного тартану, і створювали різнокольорові візерунки за допомогою саржевого плетіння ниток. Сам же кілт був щільним тканинним відрізком з ременем, який обмотували навколо стегон.

Такий одяг вважався дуже зручним. По-перше, вона добре зберігала тепло навіть у дощовому кліматі Шотландії. По-друге, вона не сковувала рухів, що у гірській місцевості означало велику перевагу. А по-третє, кілт було просто сушити і його можна було використовувати як плед у прохолодні вечори.

Розміри кілта постійно змінювалися. З громіздкого шматка тканини він перетворився на зручний для використання відрізок — так званий малий кілт.

Але як, коли і навіщо у Шотландії з'явилися кілти?

Спочатку в самій Шотландії кілт вважався взагалі варварським одягом, який носять виключно гірські дикуни. Мешканці рівнин засуджували та зневажали таку форму одягу. Горяни ж не бачили в цьому нічого поганого - зручно для гірського рельєфу, не сковує рух, ще й тепло зберігає та від дощу з вітром захищає.



Кадр із фільму «Роб Рой» (1995)

І змінилося таке ставлення лише 1745 року, завдяки повстанню якобітських горян. Останні вирішили виявити оригінальність та використовувати кілти як аналог прапора. Візерунки та кольори тартана повинні були допомагати горянам визначати приналежність гірських шотландців до конкретних кланів. А зроблено це було з метою створення успішної та великої військової сили для захоплення Великобританського трону.

Провал «45-го повстання», як називали себе військові якобіти, призвів до великих і жорстоких репресій всім любителів тартана. У 1747 навіть вийшов закон, що оголошує поза законом традиційний одяг горян. Така честь залишилася лише в офіцерів та солдатів Шотландії.

Але ця заборона проіснувала недовго. Вже через кілька десятиліть кілти стали символом патріотизму, боротьби та шановних шотландських традицій. Так би мовити, якимось знаком національної самобутності шотландського народу.

Клітчастий статус

Кожен шотландський клан був володарем свого власного, унікального малюнка тканини. Це перетин смуг, які могли відрізнятися за деякими ознаками: кольором, нахилом або шириною. Забарвлення тартана у кожного було своє, а використання чужого малюнка вважалося серйозною провиною. За цим навіть стежили особливі люди.

Також за кількістю квітів можна було визначити статус та місце народження незнайомця. Якщо на кілті не більше двох кольорів — власник цього тартана, мабуть, звичайний фермер чи слуга. А от якщо кількість кольорів досягає 6-7-ми, то власник був воєначальником чи вождем.

Оригінальність кольорів

Нині існує понад 6 тисяч оригінальних зразків тартану. Не те щоб зараз існує така величезна кількість шотландських кланів. Справа в іншому - крім кланових і родових забарвлень, шотландці почали вигадувати спеціальні малюнки кілта і для особливих випадків: ювілей, полювання, весілля, жалоба і так далі.