У світі щодня відбувається занадто багато чудових і дивовижних речей, щоб одна людина могла знати про все. Є досить багато речей, які змусять вас подумати: «Ого, хто б міг подумати, що таке буває!» І сьогодні ви дізнаєтеся про найкоротший переліт у світі, про саму незвичайну вулицю у світі та про лампочку, яка не гасне вже понад 100 років. 
Найкоротший переліт у світі 
Щоб стати пасажиром найкоротшого авіарейсу, необхідно вирушити до Шотландії. А саме – в аеропорт Вестрей одного з найпівнічніших островів архіпелагу Окрнейські острови. Найкоротший переліт у світі проходить між островами Вестрей та Папа-Вестрей, відстань між якими складає всього 2,7 кілометра.
Перельоти між Вестрей та Папа-Вестрей відбуваються щодня, один раз на день. Оперує на цьому напрямі найбільша авіакомпанія Шотландії – Loganair. Згідно з розкладом – найкоротший авіарейс триває лише 2 хвилини. Однак рекордний зафіксований час перельоту - 57 секунд - можливе таке лише за попутного вітру. 
Згідно з сайтом авіакомпанії, мінімальна ціна авіаквитка в обидві сторони – 14,50 фунтів. Переліт відбувається на борту літака Islander компанії Britten-Norman. У салоні лише 8 місць економ-класу. Цей рейс існує з 1967, і відсвяткував свою 50-ту річницю у 2017 році. З недавнього часу всім пасажирам почали видавати сертифікат, що підтверджує, що вони здійснили найкоротший переліт у світі.
Найбільший айсберг у світі 
Найбільший у світі айсберг відколовся від шельфового льодовика Фільхнера-Ронне у морі Уедделла на заході Антарктиди у травні цього року. 
Площа айсберга, що отримав позначення А-76, становить близько 4320 кв. км, що в даний час робить його найбільшим у світі. Айсберг має довжину близько 170 км та ширину 25 км. За розмірами він трохи перевищує іспанський острів Мальйорка. До сьогодні найбільшим вважався айсберг А-23А площею 3880 квадратних кілометрів. Він також розташований у морі Уедделла
Американець подарував доньці африканське «королівство» 
Батько трьох дітей з американської Вірджинії Джеремія Хітон вирішив втілити мрію семирічної доньки Емілі стати принцесою в реальність, для чого оголосив «королівством» невелику територію між Єгиптом і Суданом, «Якось взимку ми з Емілі грали, вона весь час говорила. І тут вона спитала мене всерйоз, чи стане вона колись принцесою. Я відповів так», - розповів Хітон передісторію. 
Нове "королівство" розташоване в Африці, в пустелі, займає близько 1300 квадратних кілометрів, що становить приблизно половину площі Люксембургу. Ні Судан, ні Єгипет ніколи не претендували на цю територію. Хітон прибув у «королівство» і встановив там прапор, вигаданий і створений дітьми. Потім чоловік подав до відповідних інстанцій документи з проханням легально оформити «королівство». Подані раніше онлайн-заявки були відкинуті, проте цього разу Хітон очікує на позитивну відповідь - адже він зробив подорож і встановив прапор. "Там гарно. Це безводна пустеля північному сході Африки. Цією землею кочують бедуїни. Населення фактично одно нулю», - розповів чоловік.
Затишний будинок на зло сусідам 
Побудований ще в 1925 році в місті Монтлейк у передмісті Сіетла, США симпатичний маленький будиночок має площу лише 79 кв. метрів та дуже оригінальне планування у формі подовженого трикутника. З одного боку його ширина складає всього 4,57 метра, а з іншого - 1,4 метра, чого цілком достатньо, щоб розмістити тут вхідні двері. Історія розповідає, що Montlake Spite House у буквальному значенні був побудований на зло сусідам. 
Колись власник цієї невеликої ділянки площею всього 287 метрів вирішив продати землю своїм сусідам під розширення. Ті ж запропонували настільки мізерну суму, що просто розлютили його. На зло своїм сусідам власник землі примудрився збудувати на своїй ділянці ось такий довгий вузький будинок. У результаті нова довга будівля повністю перекрила сусідам вид на вулицю.
Озерний старий 
У штаті Орегон розташований Національний парк Озеро Крейтер, названий на честь своєї головної пам'ятки. Ця водойма, що утворилася приблизно 7 700 років тому після руйнування вулкана Мазама, є найглибшою в США (597 м) і восьмою по глибині у світі. Крім того, популярність озеру приніс «Озерний старий»: величезна колода, що плаває вертикально вже понад сто років. Перші свідчення про нього датуються 1896, а радіовуглецевий аналіз показав 450-річний вік.
Швидше за все, «Старий» опинився у воді внаслідок зсуву, що зійшов зі схилів вулкана, а крижана озерна вода «законсервувала» його, не дозволяючи деревині руйнуватися. Як і десятиліття тому, в діаметрі колода досягає 61 см, над водою виступає 1,2 метри, а загальна довжина ствола становить 9 метрів. Надводна частина трохи розщепилася, проте дерево настільки міцне, що здатне витримати вагу дорослої людини. Вивчаючи феномен «Старого», вчені відзначили його активні переміщення водоймою. Тільки за період спостережень (липень-вересень 1938 року) колода пропливла майже 100 кілометрів,
Каспер, автобусний кіт 
Близько 10 років тому вся Британія напружено стежила за насиченим життям кота Каспера з Плімута, котрий любив кататися автобусом. Чорно-білий кіт щоранку чекав на зупинці біля свого будинку автобус номер 3, сідав у нього і проїжджав весь маршрут колом. Водій акуратно висаджував кота там, де підбирав його вранці. 
Екстравагантне хобі Кастора було освячено у національних засобах масової інформації, а його господарка Сюзан Фінден навіть написав про нього книгу. Господиню Каспера вдячні шанувальники кота завалювали листами до її смерті в 2017 році. Як згадує донька Сюзан Кім Холланд, книга мала величезний успіх. 
«Приходило дуже багато листів. Деякі просто писали на конверті: «Мамі Каспера, Плімут», і листоноша доставляв усі ці листи», - згадує вона. З сім'єю навіть зв'язався один продюсер, який хотів зняти художній фільм, але йому не вдалося отримати фінансування. На жаль, пригоди Каспера трагічно обірвалися у 2010 році, коли його на смерть збила машина. «Бідного Каспера збило таксі прямо перед будинком. Мама отримала потім стільки листів зі співчуттями від водіїв автобусів та місцевих мешканців», - згадує Кім Холланд.
Смертельні графіті 
Графіті – популярна, але не завжди законна форма вираження себе, яку можна зустріти по всьому світу. Багато може стати полотном для графіті-художників - дороги, стіни, узбіччя доріг, хмарочоси і навіть бетонні тротуари. У більшості країн закон прирівнює графіті на громадську чи приватну власність до вандалізму. Деякі графіті-художники йдуть на великий ризик і долають неабиякі відстані, щоб залишити після себе слід. І не завжди ризик пов'язаний із небезпекою бути спійманим поліцейським. Деколи художника доводиться створювати свої роботи у дуже небезпечних місцях. 
Одні з найнебезпечніших графіті були створені в Мексиці. Ось відео, на якому хлопці йдуть нижнім краєм мосту. Напевно, їх графіті побачить багато хто. Ось тільки не зрозуміло, той, хто знімає цей ролик, хоче сфотографувати все, що відбувається на згадку, або ж знімає доказ злочину, який потім хоче віддати поліцейським? На краю дуже багато людей, і ймовірність того, що станеться щось погане, лише зростає. Створення графітті на мосту на висоті сотні метрів від дороги – дуже ризиковане заняття. Графітті є частиною нашої культури починаючи з
Незабутніх часів і будуть їй ще дуже довго, подобається нам це чи ні.
Столітня лампа 
Термін життя звичайної електричної лампочки розжарювання – близько тисячі годин. І те, якщо зроблена якісно і використовується в найсприятливіших умовах. Тим цікавіше дізнатися, що у світі є одна лампочка, яка справно світить майже постійно вже близько 120 років, з 1901 року. Відомо лише два рази, коли лампу вимикали: перший раз лампу «згасили» 1976 року на двадцять дві хвилини, коли переносили на інше місце, другий — 2013 року на 7 годин, для заміни джерела живлення. Лампочка потужністю всього чотири вати (за іншими даними - вісім) має власне ім'я - «Столітня лампа», власний сайт і персональну веб-камеру, що постійно спостерігає за роботою. 
Лампа була виготовлена компанією ShelbyElectricCo, має не звичну вольфрамову нитку розжарювання, а вуглецеву (вугільну), причому товщиною у вісім разів більше сучасних, і скляну колбу «ручного» виготовлення майстрів-склодувів початку 20 століття. Лампочку спроектував головний конкурент Томаса Едісона у сфері винаходів для освітлення Адольф Шайє. До речі, 1912 року ShelbyElectricCo, програвши гонку «світлових джерел», перестала існувати.
0 коментарів
