Підземелля відьом — незвичайний фантастичний фільм, знятий країнами, яких більше немає (9 фото)

У 1989 році СРСР переживав не найкращі часи. Перебудова закінчилася, зруйнувавши все, але нічого не збудувавши. Майже всі галузі господарства лежали у руїнах, але в полицях магазинів було порожньо. Незважаючи на це, кіностудія імені Довженка спільно з чехословацькими кінематографістами змогла зняти фільм. Підземелля відьом — суміш фантастики, фентезі та еротики, став справжньою подією для любителів кіно.





Кінокартина, знята 1989 року двома країнами, яких зараз немає на карті, стала «нашою відповіддю Голівуду». Наприкінці 80-х країну захлиснула мода на відеосалони. На голову нерозбещених радянських громадян обрушилася лавина бойовиків, фантастики та еротики. Можна сказати, що Підземелля відьом був відверто слабким фільмом, на тлі американських "шедеврів". Але не варто забувати, що це був «перший млинець», на жаль, що став і останнім.



Автором сценарію «Підземелля відьом» став радянський фантаст Кір Буличов. За його творами вже були зняті серіали «Гість із майбутнього», фільми «Через терни до зірок», «Лілова куля» та мультфільм «Таємниця третьої планети». На жаль, Буличов був насамперед дитячим письменником. Тому перше радянське фентезі вийшло трохи казковим та несерйозним.





Творці фільму сміливо експериментували і, не соромлячись, запозичили західним колегам все, що сподобалося. У картині помітно вплив «Зоряних війн», «Конана-варвара» та інших кіношедеврів. Сюжетна лінія нагадувала роман «Важко бути богом» братів Стругацьких.

Як і належить радянським фільмам, «Підземілля відьом» мало мораль. Вона застерігала від спроб принести цивілізацію відсталим народам, минаючи природний прогрес (привіт побудови соціалізму в Середній Азії та на Кавказі). Роздача сучасної зброї дикунам ніколи не приведе ні до чого доброго, з якою метою це не робилося б.



Акторський склад фільму був чудовим. У головній ролі знявся Сергій Жигунов, який був на піку популярності після міні-серіалу "Гардемарини, вперед!". Головного негативного персонажа зіграв інший секс-символ перебудовного кіно – Дмитро Пєвцов. Актору, який завжди грав позитивні ролі, вдалося непогано втілити образ підступного і підлого ватажка дикого племені.



У фільмі є й актори «старої школи», такі як Микола Караченцов. На жаль, для того, щоб показати свій талант, актору просто не вистачило часу. Його герой – епізодичний і в сценарії його дуже мало. Головний жіночий персонаж втілила на екрані Марина Левтова – вона зіграла дочку вождя. З акторкою у фільмі є навіть кілька еротичних моментів.

Можна сказати, що з таким акторським складом зняти відверто поганий фільм не вийде. Так і сталося. Хоча зараз «Підземілля відьом» регулярно потрапляє в хіт-паради перебудовної «журавлини», для свого часу фільм був непоганим. Не завадило навіть те, що він став першим повнометражним у творчості режисера Юрія Морозова.



Наприкінці 80-х кінематографісти не мали можливості виїжджати для зйомок за кордон. Та й не було потреби. Усі інопланетні локації легко знайшли у Криму — у його степовій та гірській зонах. Костюми героїв та декорації виконані непогано, хоч і сильно поступаються закордонним. Спецефекти у картині обмежуються роботою каскадерів, які вкотре не підвели. Дія вийшла видовищна, хоч і досить наївна.



У «Підземеллі відьом» буквально скрізь видно брак бюджету. Насамперед це впадає в око через велику кількість прекрасних кримських пейзажів — цей час можна було б зайняти цікавішими кадрами. Операторська робота теж поступається американській школі, не виключено, що через можливості апаратури.



Фільм «Підземілля відьом» вийшов неоднозначним. Хороший сюжет, чудовий акторський склад та видовищні трюки, контрастували зі слабкою технічною частиною. Але найбільше дратує в цій картині спроба авторів осягнути неосяжне — вхопившись за різні жанри і наслідуючи визнану класику фантастики.

Але для 1989 року Підземелля відьом було справжнім проривом і глядачі прийняли фільм прихильно, незважаючи на серйозну голлівудську конкуренцію. Зараз подивитися його варто хоча б тому, що це чудовий приклад постперебудовного кінематографу, з усіма його плюсами та мінусами.