Світ кіно – чарівний та чарівний. Але часом за кадром відбуваються такі страшні у своїй реальності речі, що навіть важко повірити. 
Які таємниці ховаються по той бік деяких успішних та улюблених глядачем проектів?
«Рів» 
У фільмі 1981 була задіяна маса диких звірів: слонів, зебр, великих котячих і не тільки. Маса коштів, у тому числі фізичних, була витрачена на зйомки. І цей фільм з позиції безпеки виявився одним із найризикованіших. 
Тіппі Хедрен і Ноель Маршалл перед початком роботи побували в Африці, щоб перейнятися духом та ідеєю. Діти почали скуповувати пум, ягуарів, леопардів, причому без дотримання законодавства. А коли їм було наказано передати звірів у надійні руки, щоб їх відпустили в середовище проживання або переселили в парки, вони просто забрали тварин у таємне місце, ближче до місця зйомки. 
Замість запланованих кількох місяців процес розтягнувся п'ять (!) років. І за цей час зі знімальною групою трапилося чимало неприємних курйозів. З оператора зняли частину скальпу. Тіппі вдарила по обличчю левиця, мало не позбавивши жінку ока. Ноель заробив гангрену після незліченної кількості травм. А їхня донька Мелані Гріффіт довелося робити пластику після спілкування з левом, яке пішло не за планом. Постраждали й десятки людей. Фільм у прокаті провалився, але жодна тварина під час зйомок не постраждала.
Історія Кімберлі 
Кімберлі Крамер у 80-х доклала максимум зусиль, щоб побудувати кар'єру в кіно. У дівчини все більш-менш виходило. Але коли їй стукнуло 30, вона зіткнулася з проблемою відсутності нових ролей: вік, типаж і таке інше.
І жінці не спало на думку нічого кращого, ніж представитися іншою людиною – дівчиною Райлі Вестон, якій ледве виповнилося 18. І їй повірили. Щоправда, з'являтися у кадрі вона не ризикнула, побоюючись, що її можуть упізнати. Але Крамер успішно працювала сценаристом. У результаті обман розкрився, і на жінку всі накинулися зі звинуваченнями у брехні. Але деякі видні кінодіячі заступилися за лже-Уестон, захопившись її спритним планом.
«Божественне захоплення» 
Як знімальний майданчик цього фільму планувалося використовувати маленьке ірландське село Баллікоттон. Проектом зацікавився Марлон Брандо. Потім до нього приєднався Джонні Депп. Підібралася непогана команда, яка зіткнулася з проблемою фінансування: інвестори не бачили у перспективі добрих зборів. 
Усіх надихнула компанія CineFin, яка пообіцяла вкласти в проект 300 млн доларів. Усі з натхненням взялися до роботи. У процесі задіяли багато місцевих жителів. Але коли один із агентів у Лос-Анджелесі попрямував до офісу спонсора за грошима, то виявив на місці лише звичайну стоянку.
Компанія зникла. Грошей ніхто, крім Брандо, не отримав. А містечко Баллікоттон з того моменту стало синонімом розчарування та аварії надій. Тут мало того, що обдурили відомих акторів, так ще й залишили з порожніми кишенями масу натхненних людей, які з радістю взялися за роботу і нічого за це не отримали.
Сценарій на раз-два-три 
Фільм «Один дома» став не лише касово успішним, а й справді коханим у глядачів. Але, що цікаво, на нього ніхто не ставив. Сценарій вигадували буквально по краплі, знакових акторів у фільмі не задіяли, а режисер Кріс Коламбус тоді ще робив перші кроки в Голлівуді. 
Але, що вражає, сценарій Джон Хьюз написав у рекордно короткі терміни лише за 9 днів. А останні сорок із гаком сторінок так і зовсім за 8 годин. Муза відвідала його під час сімейного виїзду: а що якби вдома випадково забули дитину? І справа пішла. 
І принесло свої вражаючі фінансові плоди: понад 476 млн доларів при бюджеті всього 18 млн. Що вкотре доводить, що світ кіно справді чудовий. Хоч і непередбачуваний.
0 коментарів
