Морський шишечник: Риба-ананас, який неможливо з'їсти! Її луска — лати, а рот викидає світло.

Є морські огірки, морські їжаки та морські ковзани. Так от тепер і морські шишки під'їхали. Або ананаси. Все залежить від того, під яким кутом подивитися на нашого сьогодення – морського шишечника.





Щоб назбирати кошик таких морських шишок, ведмедику косолапому довелося б вирушити в тур до Індійського або Тихого океану. Та ще й з аквалангом пірнути — мешкає риба на глибині від 10 до 200 метрів. Але всі ці муки, напевно, варті того: шишка з риби виходить добротна — 22 сантиметри завдовжки, 500 г ваги.



Шишечники живуть зграями, але побачити їх складно – вдень вони ховаються у камінні.

Закономірне питання: якщо під водою немає ялинок та сосен, звідки там шишки? Тут таке діло: наш друг — сам собі ялинка. Все тіло риби усіяне прозорими і страшенно гострими голками. Зжерти шишечника, все одно, що хапнути цілком хвойну гілку. Теоретично можна, але дуже травматично.





Якщо придивитися, вся рибка складається з маленьких шпильок.

У цьому оборонні плюшки шишечника не закінчуються. Велика луска, яка і поріднила його з плодами хвойних дерев, мало того, що гарна, так ще й міцна. Це справжні лицарські лати. Тільки ось прокачавши важку броню на максимум, спритність риби впала. Неквапливому та неповороткому ананасику вкрай важко вжитися у дикому темпі морських рифів. Тому зі сховища він вибирається вночі. Місто засинає – шишечники прокидаються.



Нічний дозор риба успішно поєднує з нічним дожором. В останньому йому допомагають спеціальні «ліхтарики» на щелепі – люмінесцентні бактерії. У ролі незгасних фотоелеметів — вібріони Фішера, найближчі родичі палички холери.



Якщо кровинушка люмінесцентних бактерій косила людей пачками, то вібріони Фішера, навпаки, рятують рибу від голодної смерті. Так як рухається наш герой ледь-ледь душа в тілі, займатися активним полюванням він не може. Але воно шишечнику і не потрібне: світло, яке випромінюють вібріони Фішера, приваблює дрібних рачків та рибок. При цьому видобуток сам запливає морській шишці прямо в рот — «ліхтарики» розташовані всередині нижньої щелепи. Рибі тільки й треба, що відкрити пащу і чекати.



А ще завдяки світлу з рота риби спілкуються одна з одною.

За незвичайний look у стилі шишки (або ананаса) та мирну вдачу нашого героя дуже люблять акваріумісти. Правда, утримувати його можуть не тільки всі: умови шишечнику необхідні спеціальні, і розмножуватися в неволі він принципово не стане.



Зате мальки шишечника чудово красиві

А в рідній стихії піддивитися любовні ігрища шишок вченим поки що не вдавалося. Передбачається, що рибний кекс закінчується напуттям икринкам на кшталт «пливіть, сосиски». І ті далі якось самі у товщі води крутяться. І, якщо все піде за планом, нове покоління риб буде нишпорити з ліхтариком по дну найближчі 9 років.