Незвичайні «фішки» японських автомобілів у 1980-х роках (21 фото)

З початку 1980-х японський автомобільний ринок переживав неймовірне зростання. Автовиробники випускали мільйони автомобілів, буквально напханих технологіями та найрізноманітнішими «фішками». Про деяких із них я розповім у цій статті.





Повнокероване шасі



У повнокерованому шасі (4WS) для керування автомобілем використовуються всі чотири колеса, а не два як завжди. Вперше 4WS на японських автомобілях серійно почали встановлювати на Honda Prelude у 1987 році. Автомобіль встановив новий стандарт керованості. За вимірами американського журналу Road&Track, скромний Prelude пройшов автослалом на швидкості 105 км/год, на 1 км/год більше, ніж спортивний Chevrolet Corvette C4!





Активна аеродинаміка



До появи Nissan Skyline R31 активна аеродинаміка була долею дорогих спорткарів.

Активний передній спойлер з'явився як заводська опція для модифікації GTS у 1985 році. Розташовувався він під бампером і автоматично (або вручну) висувався на швидкості понад 60 км/год, тим самим відсікаючи повітряний потік до днища автомобіля, створюючи під ним розрядження. Важко сказати, наскільки ефективно працював GT Auto Spoiler, але виглядав він дуже ефектно.

Бортовий комп'ютер з кольоровим екраном та телевізором



Зараз бортовим комп'ютером з функцією діагностики нікого не здивувати, але для середини 1980-х такі системи були в новинку.

У 1985 році Toyota як опція для розкішного купе Toyota Soarer, представила систему Electro Multivision. Він включав комп'ютерний блок, 6-дюймовий кольоровий ЕПТ монітор, ТВ-тюнер і дротовий пульт.



На екрані вмонтованому в панель приладів в залежності від режиму відображалася поточна технічна інформація - обороти двигуна, витрата бензину, режим підвіски і т.д. Крім того, водій міг провести діагностику машини, перевірити міжсервісний інтервал, а на стоянці подивитися ТБ.



Складний жорсткий дах



Взагалі в плані технологій Toyota Soarer був одним із найпередовіших японських автомобілів того часу. Машина другого покоління могла похвалитися електронно-керованою підвіскою, широким набором турбомоторів та модернізованою системою Electro Multivision з кольоровим сенсорним екраном та електронною цифровою панеллю.



Але головне тойотівці підготували наприкінці виробничого циклу. У 1989 році вони випустили рідкісну модифікацію Toyota Soarer Aerocabin зі складним твердим дахом.







Спортивні кей-кари



Ці автомобілі були самі собою японською «фішкою»! Ну кому ще спало на думку будувати турбовані мікролітражки?

Першою ластівкою став Daihatsu Mira Turbo TR-XX, випущений у 1985 році. Кей-кар оснащувався 3-циліндровим 6-клапанним турбомоторчиком потужністю 52 к.с. На момент виходу це був найпотужніший кей-кар у світі. Проте не довго. Через два роки головний конкурент в особі Suzuki підготував грізну відповідь.





Новий Suzuki Alto Works RS-R оснащувався 3-циліндровим двовальним (!) 12-клапанним двигуном з турбонаддувом потужністю 64 к.с. Крім того, RS-R міг похвалитися повнопривідною трансмісією і відмінно налаштованою підвіскою. Автомобіль спокійно розганявся до 155 км/год, а від 0-100 км/год розганявся лише за 10 секунд!



Нетрадиційне оснащення



Те, що японські автомобілі тієї епохи мали дуже багате оснащення, відомо всім, але не всі знають наскільки деякі з цих комфортних опцій були скажемо так - нетрадиційними.

80-ті це бум цифрових приладових панелей. Кожен із автовиробників намагався придумати щось оригінальне, але далі за всіх пішли в Субару в моделі XT, встановивши панель приладів з ефектом 3d.

Нетрадиційне оснащення



На деяких машинах, крім вітрового скла склоочисники або «двірники», встановлювалися і на заднє скло. Рішення загалом корисне, особливо на універсалах. Але в 1988 році японці вирішили піти ще далі, і як опція для моделей Toyota Mark II, Cresta і Chaser - запропонували склоочисники для бічних вікон. Навіщо вони там були потрібні зовсім незрозуміло, враховуючи, що аеродинаміка цих машин була непогана, і бічні вікна практично не забруднювалися. До речі, конкуруючі моделі Cima і Leopard від Ніссан, своїми «двірниками» на дзеркалах дивували не менше.





Загалом перераховувати можна досить довго. Згадати хоча б ультразвукові очищувачі дзеркал, іонізатори повітря, дефлектори Auto-Swing та багато чого по дрібниці. Однак після вибуху «мильної бульбашки» і краху японської економіки більшість із перелічених у статті «наворотів» зникли з японських автомобілів. Можливо вже назавжди.