Тайра: «Котопес» насправді. Гавкає, але не собака. Лазає по деревах, але не кішка. Приручається, але не домашня тварина (6 фото)

Відгадайте загадку: гавкає, але не собака. Лазає по деревах, але не кішка. Приручається, але не домашня тварина. Особливо обдарованим жінкам кілька хвилин на роздум. А найрозумніші вже прочитали відповідь у заголовку. Привітайте тайру – справжній котопес із джунглів.





А по морді так взагалі ведмідь...

Наш малюк з'явився на світ у нетрях Центральної та Південної Америки. На відміну від мультяшної помісі кішки та собаки тайра виглядає дуже витончено: гнучке тіло, довгий пухнастий хвіст, очі ґудзичка – чудо, а не животина. Характер у тайри теж далекий від мультяшного. Якщо котопес із серіалу був відвертим терпеливим, то його справжня американська версія себе в образу не дасть. Тайра – представник сімейства куньих. А ці хлопці — уособлення безбаштової люті.



Тож за няшною зовнішністю ховається істинно хижа сутність. Криваві розправи живота влаштовує під покровом ночі. У справі смертовбивства вони виявляють приголомшливу багатофункціональність: у гонитві за здобиччю тайри і річку перепливуть, і на дерево заберуться, і в нору залізуть. Під роздачу потрапляє все пропорційне і м'ясне: зайці, гризуни і раптово олені. Але не прості, а американські, карликові.





При цьому поласувати фруктами, медом і падалью тайри теж не проти.

Взагалі всі куниці — далекі родичі собак і ведмедів. Але тайра — тому залізний доказ, вона вміє гавкати. До того ж настільки переконливо, що відрізнити їх на слух від простого Шарика досить непросто. Втім, у вокабуляр тайр входить не тільки гавкіт, а й безліч інших звуків. А все тому, що мешкають котопси невеликими сімейними групами — разом зручніше кошмарити округу.



Через свою невибагливість населення Тайр тримається на стабільному рівні. Але в деяких регіонах, наприклад, у Мексиці, вона скорочується через цілеспрямоване полювання.

Про те, звідки беруться котопси, на жаль, ні мультфільм, ні вчені відповіді дати не можуть. Натомість відомо, що новонароджені тайри голі, сліпі та маринуються у мамці приблизно 70 днів. Через кілька тижнів малюки відкривають очі, а ще через місяць стають затятими м'ясоїдами. Продавати пивко молодим тайрам можна за півроку, але з мамою та татом вони живуть до тих пір, поки ті їх не проженуть.



Як дивиться на мене мама, коли тонко натякає, що мені час валити в самостійне доросле життя.

З людьми у тайри дивовижно добрі стосунки. На відміну від завізних куниць, на свійську птицю вони не заряться. Зате для шкідливих мишей і щурів котопси — справжній гризуногеддон: любителів сімок і крупи, що зазівалися, чекає швидка смерть. На жаль, не з усіма двоногими вдалося укласти перемир'я. Тайрі не пощастило стати володаркою шикарної шубки, яку люди так і норовлять зняти.



Єдина слабкість тайр – банани. Іноді ці звірята завдають шкоди плантаціям. Але їх збитки не пропорційні, тому куниць не чіпають.

Але закінчимо на позитивній ноті – котопса можна приручити! У місцевих індіанців тайри замінюють кішок. Ці звірята добродушні, люблять активності і добре геноцидять мишей. Але певна обережність при спілкуванні з ними, зрозуміло, потрібна: пазурі та зуби у них — що треба. Тішити своїх господарів тайри можуть до 19 років, що вдвічі більше, ніж на природі.