Всесвіт дивовижний і загадковий. У ній мільярди зірок та ще більше планет, астероїдів, комет та інших тіл. Але є серед них і незвичайні та навіть дивні тіла. Розповідаємо про них. 
"Падаюча зірка 
Як часто влітку ви стежите за потоком метеорів? Їх ще називають падаючими зірками. Але не всі знають, що вчені знайшли і справжню зірку. Вона називається Миру і складається відразу з двох тіл: червоного гіганта Миру А та білого карлика Миру В. Вона знаходиться від нас на відстані 417 світлових років у сузір'ї Китаю. Маса її дорівнює 1,2 маси Сонця, а радіус дорівнює до 400 радіусу нашого Сонця.
У 2007 році у зірки виявили хвіст із пилу та газу розміром у 13 світлових років. І ця відстань набагато більша за відстань від нас до сусідньої зірки. Ще такі хвости є у комет, що підлетіли до Сонця. 
Кожен десяток років Світу втрачає енергію, яка за масою відповідає масі Землі. Відбувається це тому, що зірка летить через галактичну хмару газу зі швидкістю 130 км/с. Усі «нормальні» зірки, своєю чергою, обертаються через галактичний центр.
Холодна зірка 
Всі ми звикли вважати, що зірки дуже гарячі тіла. Але бувають і винятки. Наприклад, «заморожена» зірка WISE 0855-07 14. Зірка є (суб-)коричневий карлик і знаходиться вона в сузір'ї Гідри. Знаходиться вона відносно недалеко від нас – лише на відстані 7,2 світлових років. Цікаво, що температура на ній дуже і дуже невисока – лише від -48 градусів за Цельсієм до -13.
Маса зірки становить від 3 до 10 мас Юпітера, а вік оцінюють у 10 млрд років. Цікаво й те, що тіла такого типу часто можна віднести і до зірок, і планет. Щоправда, формуються вони на кшталт зірок, але досить холодні. І ось ця сама зірка – найхолодніша з нині відомих науці.
Блукаюча планета 
У 2013 році в одному з наукових журналів опублікували матеріал про дуже дивний об'єкт – планету PSO J318.5-22. Це тіло не має власної зірки і про нього невідомо майже нічого. Вчені не знають, як він з'явився і що сталося з його світилом.
При цьому сама планета, за підрахунками вчених, дуже молода за мірками космосу: їй лише 12 млн. років. Це газовий гігант, що за масою в 6 разів перевищує масу Юпітера і знаходиться він на відстані 80 світлових років від нас. 
Насамперед було невідомо про тіла, які вільно переміщаються у космосі. А ще цю планету можна спостерігати у телескоп. Раніше це було неможливо через те, що поряд були зірки. Температура на поверхні PSO J318.5-22 складає 885 градусів за Цельсієм вище нуля. Так що якщо хочете поїхати в подорож, захопіть льоду. І більше.
Надгігант із нейтронною зіркою всередині 
Червоний надгігант HV 2112 розташований у сузір'ї Тукана та вважається головним претендентом на те, щоб називатися об'єктом Торна – Житков. Тобто гіпотетичним червоним гігантом, ядро якого – нейтронна зірка. При цьому важливо розуміти, що нейтронні зірки формуються завдяки спалахам наднових зірок. Маса зірки можна порівняти з масою Сонця, але радіус його не більше 20 км. 
Такі тіла можуть формуватися завдяки злиттю елементів подвійної системи. Гіпотези про можливе існування зірки виникали ще в минулому столітті, але тільки тепер стало зрозуміло, що такий об'єкт справді існує. Щоправда, вони недовговічні. Найчастіше вони розпадаються на пульсар та нейтронну зірку.
Найбільший резервуар води 
У 2011 році вчені виявили квазар APM 08279+5255, оточений «океаном», що в 140 трлн разів перевищує обсяг всіх земних океанів. Саме стільки води знаходиться в оболонці навколо квазара, в якій є водяна пара. А розмір області – близько сотні світлових літ. 
Якщо раптом з нашої планети зникне вода, і потрібно буде шукати альтернативи в космосі, що APM 08279+5255 найкраще не розглядати: він знаходиться на відстані 12 млрд світлових років від нас. І це практично межа спостережуваного Всесвіту. Через це, до речі, бачимо квазар таким, яким він був на ранній стадії еволюції Всесвіту.
Неможлива чорна діра 
Цей об'єкт знайшли тільки в 2015 році: гігантська і дуже давня чорна діра, яка стала «підживленням» для найяскравішого квазара в ранньому Всесвіті, SDSS J0100+2802, що знаходиться на відстані 12,8 млрд світлових років від нас.
Маса чорної діри в 12 млрд разів більша за масу Сонця, а енергія, яку забирає квазар, перевершує сонячну в квадрильйон разів. Квазар з'явився через 900 млн. років після Великого вибуху. 
І не зовсім зрозуміло, як саме чорна діра, що постачає квазар, змогла за такий короткий час набрати таку масу. Адже ми бачимо їх лише на стадії зародження Всесвіту і страшно навіть уявити, що з ними зараз.
Астероїди Сонячної системи 
7968 Ельст-Пісарро - астероїд головного поясу. Він має характеристики і астероїда, і комети. Орбіта його лежить у поясі астероїдів між Марсом та Юпітером, але на відміну від інших астероїдів, він при проходженні перигелію залишає хвіст, що більше нагадує хвіст комет. Хоча, як правило, астероїди так не поводяться.
Рік за 20 годин 
Планета COROT-7b воістину є пекельним пеклом. За розмірами вона приблизно в 1,5 рази більша за Землю, але знаходиться вона настільки близько до своєї зірки, що рік долає лише за 20 годин.
Температура на її поверхні настільки висока, що океани та моря на ній швидше з розплавленого заліза, ніж із води. Щоправда, знаходиться вона майже за 500 світлових років від нас, тож випробувати справжній пекло у нас вийде навряд чи. 
Космічний маяк 
Tabbys Star – незвичайна зірка. Її прийнято відносити до жовто-білих карликів. Знаходиться вона у сузір'ї Лебедя. 
Незвичайна зірка тим, що її маса становить 1,4 маси Сонця і регулярно значно знижує яскравість. Це навіть можна спостерігати в телескоп. Що важливо, падіння яскравості настільки значно, що хтось ніби спеціально «вмикає» і «вимикає» зірку.
Щоправда, зрештою, прийнято вважати, що спади яскравості викликані хмарою речовини, яка циклічно закриває Tabbys Star.
Найбільша з нині відомих зірок 
Stephenson 2 – це зоряне скупчення приблизно за 20 тисяч світлових років від нас. У ньому знаходиться зірка Stephenson 2-18, яка за масою перевищує сонячну в 40 тисяч разів, а за радіусом – у 2150 разів. 
Якби зірка знаходилася в Сонячній системі, то поверхня зірки поглинула б усе, що знаходиться до Сонця ближче за Сатурн. І його також.
Величезна галактика 
IC 1101 у 1790 році виявив астроном Вільям Гершель. Він вважав, що перед ним надгігантська зірка. Але виявилося, що це лінзовидна галактика, діаметр якої більше 4 мільйонів світлових років, тобто в 40 разів більше Чумацького Шляху.
Кільцева галактика 
Як правило, відомі нам галактики мають певні форми. Але Hoags Object, або об'єкт Хога, відрізняється від усього відомого нам. Ця галактика має форму кільця, і ми не бачимо слідів зіткнення двох старих галактик. 
По діаметру вона схожа на розміри Чумацького шляху, але відмінність у цьому, що у ядрі перебувають старі зірки, а кільцях – молоді. І там постійно утворюються нові.
Red Rectangle Nebula 
Це туманність Червоного прямокутника. Її на відміну від інших туманностей у цьому, що форма і справді незвична: зазвичай, це об'єкти неправильної форми.
Вчені поки що так і не змогли пояснити, чому цей об'єкт такої форми, і вивчення туманності продовжується досі.
Є ще дуже багато незвичайних об'єктів у нашому Всесвіті. Наступного разу поговоримо про увійди, інші чорні діри та дивні туманності, які, по-хорошому, не повинні існувати. А як ви вважаєте, які незвичайні об'єкти ще є у Всесвіті?
0 коментарів
