Колишні співробітники злили до мережі "маленькі брудні секрети" своїх роботодавців (21 фото)

Коли люди стають співробітниками якоїсь компанії, вони дізнаються про неї багато такого, що зовні помітити та зрозуміти неможливо. І роботодавці не горять бажанням, щоб це стало надбанням громадськості... Але якщо ви не пов'язані довічними угодами про нерозголошення, то після звільнення цілком можете виплеснути негатив, що накопичився в інтернет. Ось кілька анонімних розповідей про пікантні факти та комерційні секрети з колишньої роботи.





Звичайно, немає жодної гарантії, що ці історії є правдивими. Адже в інтернеті все потрібно сприймати з часткою скептицизму.

1.



"Книги в м'якій обкладинці для масового ринку дешеві у виробництві і поставляються у величезних обсягах. Коли настає час замінити нерозпродані книги на полицях магазину новою партією детективів чи романів, деякі видавці відмовляються забирати свою продукцію (і витрачати на це гроші), щоб спробувати продати її десь ще. Але й не хочуть, щоби хтось отримав ці книги безкоштовно.

Отже, працюючи в книжковому, я витратила багато годин, зриваючи з книг обкладинки та розриваючи сторінки книги навпіл. Обкладинки відправляються назад видавцям, а книги, які можна було б пожертвувати бібліотеці чи школі, поміщаються у замкнений контейнер для утилізації задньому дворі. Наді мною ще був менеджер, який мав повернутися і перевірити мою роботу, щоб переконатися, що книги точно порвані.

Я мало не заплакала вперше, коли мені довелося розірвати купу дитячих книг (у місті з високим рівнем дитячої бідності та недофінансуванням шкіл)”.

2.





"Те, що ви чуєте музику, коли я ставлю вас на паузу, не означає, що я теж чую музику. Я чую кожне нецензурне слово, яке ви вимовляєте".

3.



"Я був глибоководним водолазом протягом 10 років у Мексиканській затоці. Сотні раз на рік трапляються величезні розливи нафти і всі компанії це покривають. Вся індустрія залучена в це. Дно затоки є огидним сміттєзвалищем. Човни скидають своє сміття в затоку, ніхто не дотримується законів, а берегова охорона не стежить за всім цим лайном".

4.



"Я працюю на фермі. Коли кажуть, що потрібно ретельно мити продукти вдома, то це не жарт".

5.



"Новаторські наукові результати, опубліковані в основних засобах масової інформації, мало схожі на результати, опубліковані у цій науковій статті".

6.



"З моєї колишньої роботи: у збройних силах США є традиція, коли ви витрачаєте весь свій бюджет до жовтня (нового фінансового року), інакше ризикуєте втратити цю частину бюджету. Я був у підрозділах, які йшли та купували марне лайно на 200 000 доларів, щоб уникнути профіциту бюджету. Помножте на кількість одиниць у збройних силах (тонна лайна), і ви отримаєте всі ці шахрайства, розтрати та зловживання”.

7.



"Справи у Harley Davidson досить погані. Вони зберігають левову частку своїх нових мотоциклів на складах у Монтані, тому що не хочуть зупиняти виробництво тільки для того, щоб акціонери були задоволені. Вони бомба сповільненої дії. Так, і останні кілька років вони змушують роздрібних". Продавців купувати нові байки щороку, навіть якщо модель не змінилася. Якщо не купити, втрачаєш ліцензію на продаж їхньої продукції.

8.



"Я працював у політичній консалтинговій фірмі і був абсолютно вражений, коли конгресмени/жінки приходили на тренінги для ЗМІ (навчаючись поводитися "нормально" на камеру або перед виборцями). Майже кожен політик, який прийшов на навчання, був неосвіченим і буквально мав своє" думка" з питань, які їм згодовував мій бос (медіастратег). Звучить очевидно, але спостерігати за цим справді страшно".

9.



"Я відеоредактор для реаліті-шоу. Це фейк здебільшого. Зазвичай вони роблять кілька дублів "реальних" сцен, які ставляться заздалегідь. Вони видають шоу за реаліті-шоу, і вони навіть мають читку сценарію для цього шоу перед зйомками".

10.



"Працюю в автосалоні. МИ ВАС ОБМАНУЄМО".

11.



"Якби більше громадян знали, як часто американські військові говорять щось на кшталт: «До рис громадянських, плювати я на них хотів», армія втратила б частину беззастережної підтримки.

12.



"Я працюю на радіо. Ми не можемо вибирати, яку музику ставити в ефір, це вирішує продюсер, а ми просто розмовляємо між піснями. Іноді ми ставимо улюблену річ на запит - просто вигадуємо, що хтось написав і попросив її поставити. Але хоч щось приємне.

За іронією долі, хлопці, які працюють на немузичному радіо, можуть ставити в ефір будь-яку музику, яку захочуть. Але вони вважають, що остання гарна пісня вийшла 1975 року”.

13.



"Більшість людей, які говорять це, виглядають як божевільні, але, працюючи у сфері фармацевтичних досліджень, я можу це підтвердити: ми вже розробили кращі та безпечніші ліки, ніж більшість, представлених в даний час на ринку. Однак більша частина цих розробок ніколи не потрапить на ринок, і ось чому:

* Схвалення FDA коштує пристойних грошей та часу, а для схвалення нових ліків потрібні криваві роки. Найменша лажа у тестуванні та повернення до початку.

* Гроші. Якщо відкриття нових ліків не буде таким же прибутковим, як те, що зараз представлено на ринку, його просто запатентують і чекатимуть.

* Фінансування досліджень: його вже недостатньо, щоб належним чином вивчити всі можливості.

14.



"Виробництво оливкової олії контролюється мафією. У 2007 році тільки 4% італійської оливкової олії, що вивозиться з Італії, було фактично чистою оливковою олією. Підроблена оливкова олія має такий же прибуток, як і незаконний обіг кокаїну, але без ризику. Близько 70% оливкової олії , що надходить експорту, вважається підробкою " .

15.



"Я фотограф знаменитостей у Голлівуді. Більшість переможців невеликих шоу, таких як MTV VMA, Teen Choice Awards і т.д., вже знають, що вони переможуть. Це мотивує їх приходити на захід. Під час шоу вони розмовляють за лаштунками з друзями та сідають під час рекламної паузи незадовго до оголошення їхньої нагороди.

16.



"Кілька років працював у видавництві. Можна бути опублікованим автором, але не факт, що цього вам вистачить на життя. У рік потрібно продавати десь 3000 екземплярів, це хороша цифра (тільки приблизно 1% авторів художньої літератури досягли цього показника).

Але гонорари за книгу в м'якій обкладинці за 16 доларів чи електронну книгу за 4 долари для автора становлять близько 1 долара за книгу. Таким чином, продаж 3000 книг (що ставить вас у топ-1% продажу художньої літератури) приносить вам "колосальні" 3000 доларів на рік. Особливо не розбіжишся".

17.



Я працювала медсестрою у великій системі охорони здоров'я та звільнилася, бо мені не подобалося те, що відбувається. Керівництво хотіло, щоб ми використовували певні "сценарії" та маніпулювали пацієнтами, щоб отримати від них хороші відгуки в опитуваннях.

18.



"Я багато років працювала в дуже популярному італійському мережевому ресторані. Ті свіжоспечені хлібні палички, які ви так відчайдушно бажаєте, насправді не домашні. Ми отримуємо ПІДДОНИ вже спечених білих хлібних паличок. Ми просто підсмажуємо їх, а потім змащуємо рідким маргарином, часниковим. порошком і сіллю. Терки для сиру дуже брудні. Офіціанти беруть сир немитими руками. , червоної цибулі, консервованих пеперончини та часникових грінок. тільки з B2B. А ще ми натираємо не пармезан.

19.



"Будинки для людей похилого віку якимось чином завжди знають, коли у них намічається державна перевірка. У них повно часу, щоб до неї підготуватися, і на кілька днів навалом персоналу. Все йде добре доти, доки перевіряльники не підуть, а ви знову будете недоукомплектовані персоналом та перевантажені роботою. Це поширена скарга, але люди зовсім не отримують необхідної їм допомоги”.

20.



"Я оператор служби 911. Більшість наших технологій небезпечно застаріли. Ми отримали нашу поточну радіосистему в 1997 році. І це не тільки наш центр, будь-який центр 911, до якого ви звернетеся, матиме програмне забезпечення та обладнання, які мали бути замінені багато років тому.