Сатанинський геккон: Його ніхто не бачить, але він спостерігає за всіма. Так добре навчився ховатися в листі, що видно лише моторошні очі! (7

Його криваво-червоні очі пронизують безпросвітний морок джунглів. Приховуючи у тінях свою сутність, він розчиняється у кронах і стає привидом лісу. Його ніхто не бачить, проте він спостерігає за всіма. Пам'ятай, гуляючи джунглями Мадагаскару: сатанинський геккон стежить за тобою.





Гаразд, насправді все не так страшно. Сатанинський гекон злочинами не займається і окультним штукам не поклоняється. Просто вкрай специфічна зовнішність у цього звірятка. Як ще прозвати рептилію, від якої видно лише два червоні очі на тлі рослинності?



Дивно, яким чином біологи взагалі зуміли помітити цього красеня аж 1888 року. Наш холоднокровний шанувальник бісівщини є одним із наймініатюрніших геконів у світі: у довжину ящірка досягає якихось 10 сантиметрів, половину з яких займає хвіст. До того ж навіть для Мадагаскару, ендеміком якого є рептилія, він вкрай рідкісний — його ареал проживання вкрай специфічний і має протяжність не більше 500 кілометрів.





Образ виродку пекла доповнює і нічний спосіб життя. У полюванні в непроглядній темряві геккон допомагають два великі Ока Саурона. Гострота його нічного зору краща за людський денний у 350 разів, а тому жодних проблем із переробкою членистоногих у біопаливо у слуги Мордора немає.



Нічого незвичайного, просто листочок усміхається.

Але найпрекрасніше в нашому герої — це його вміння копіювати листя, в якому він, власне, і живе. Все його тіло посипане шипами, листовими прожилками та плямами, а хвіст має спеціальні зазубрини, завдяки яким він нагадує під'їдений лист. Картину доповнює здатність змінювати своє забарвлення.



Так, а ящірку де загубили?

Але мало виглядати як листок, треба рухатися як листок. Тому для повноти маскування сатанінський гекон повільно водить своїм хвостом туди-сюди, зображуючи листок, що коливається на вітрі. Якщо ж його таки помітили, він відкриває свій криваво-червоний рот і починає кричати на все горло — поки хижак намагається вдуплити, що відбувається, гекон зникає.



Трохи про особисте життя. Після усамітнення самки відкладають лише два яєчка двічі на рік, тому майбутня мати оберігає їх як зіницю ока. Через два-три місяці на світ з'являються нові поплічники безодні, які повністю готові до довгого самостійного життя — в неволі вони здатні прожити чверть століття.



Ставлення сатанінського гекона та людини дуже непрості. Хомо сапієнси, немов сусіди з нескінченним ремонтом, так і намагаються зіпсувати рептиліям життя. Вони знищують тропічні ліси і виловлюють плазунів на продаж — ні грізна назва, ні маскування, яке прокачували гекони мільйони років, проти людей, на жаль, не працюють.