Чарівна рідкість: тварини, яких практично неможливо зустріти (9 фото)

Ви бачите ховраха? А він є. Але це звір далеко не лідер в частині маскування. Є істоти, які не належать до вимерлих видів, але шанси зустріти їх у дикій природі мінімальні.





Дуже вже вони здорово ховаються.



Востаннє Pez Graso, що дослівно перекладається як «жирна рибка», бачили в Колумбії 1957 року. Особину виявили у високогірному озері. А сам вид сомів, яких було зафіксовано лише п'ять особин, перебуває під загрозою зникнення. Чому? Вчені не знайшли відповіді на це запитання.





Мишу Того знайшли 1890 року. Зареєстровано всі дві особи таких наймиліших створінь, що мешкають у Західній Африці. Харчуються рідкі мишки комахами. Місцеві мисливці вважають, що причиною зникнення Того та інших видів дрібних ссавців стала діяльність браконьєрів.



Миле створіння описали по стародавніх останках. Зовні воно нагадує гризуна типу морської свинки, а мешкала карликова хутія на Кубі. Востаннє її бачили 1937 року. У неволі розмножуються насилу і виробляють на світ тільки одне дитинча. Вважається, що причинами зникнення хутії могли стати пожежі, конкуренція з іншими видами та діяльність людини.



Скромний птах під назвою південний кокао бачили відносно недавно, 2007 року. Це пернате, відоме також як оранжево-смугаста ворона, занесене до Червоної книги. Зоологи висловлюють впевненість, що якщо зустріти птаха знову, то є всі шанси відновити популяцію. Як це було з аналогічними видами – Какапо, Такахе, Чорною малинівкою та Чатем Тайком.



Це настільки рідкісне і вражаюче створення, що його вдалося побачити лише одного разу: сліпу саламандру було випадково знайдено робітниками у 1951 році під час робіт у руслі річки Бланко. Було знайдено чотири особи. Після цього саламандра більше ніде не траплялася.



Павук-сінокосець Фагільди було виявлено 1931 року поблизу португальського села. Що примітно було знайдено дві самки, а самців ніколи не бачили. 10 років тому загадка павука була розгадана: він обрав підземне місце існування. Є непрямі докази, що ці павуки живуть і досі. На значне зменшення популяції могли вплинути пожежі, розвиток міст та сільського господарства.

Активно розшукують як живі істоти, а й рослини, і навіть гриби. Як, наприклад, Великий гриб Пума, який уперше було описано 1988 року. Виявлений у лісах Південної Америки і вважається не лише ендеміком, а й монотипічним, тобто єдиним у своєму роді.



Остроліст Пернамбуко - бразильський ендемік. Єдиний зразок виявили майже два століття тому на узбережжі Південної Америки. Було втрачено внаслідок вирубування лісів та активного розвитку сільського господарства.



Довгодзьоба єхидна Аттенборо – істота неймовірно давня, представник юрської епохи. Це найкрихітніший представник довгоклювих єхидн, відповідно, найвразливіший. Вивчення виду проходило на основі єдиної особини, виявленої в 1961 році при дослідженні гори Циклоп.

Не можна однозначно стверджувати, що види, що довго не зустрічалися, остаточно зникли з обличчя Землі. Але все ж таки за рідкісними представниками флори і фауни потрібно стежити особливо уважно, щоб зберегти видове розмаїття нашої прекрасної планети.