Навіть найзатятіші шанувальники цього напряму будуть у захваті від неймовірних покинутих місць, які ми покажемо в цій статті 
Алмазний кар'єр «Світ» 
Відкритий у Якутії 1955 року алмазний кар'єр «Мир» - найбільший кар'єр з видобутку алмазів у світі. Його ширина – 1200 м, а глибина – 525 м. У період з 1957 по 2001 роки в кар'єрі було видобуто алмазів на 17 мільярдів доларів. За ці роки кар'єр так розширився, що вантажівкам доводилося проїжджати спіралеподібною дорогою 8 км. від дна до поверхні. Компанія АЛРОСА, що володіє кар'єром «Мир», в 2001 році припинила видобуток руди відкритим способом, т.к. цей спосіб став небезпечним та неефективним. Цікавий факт - гелікоптерам категорично заборонено літати над кар'єром, т.к. величезна вирва засмоктує у собі літальні апарати.
Вароша 
Вароша – це квартал кіпрського міста Фамагуста. У шістдесятих-сімдесятих роках минулого століття це був найпопулярніший курорт Кіпру та одне з найпопулярніших місць відпочинку у всьому Середземномор'ї. Але все змінилося в 1974 році, коли на Кіпрі стався військовий переворот, і у відповідь на нього турецька армія висадилася на острові і зайняла його північно-східну частину. У тому числі й район Вароша. Усі мешканці були змушені евакуюватися. З того часу минуло 50 років, а цей район досі продовжує залишатися під контролем турецьких військ.
Парк атракціонів «Nara Dreamland» 
Парк був побудований далекого 1961 року і за задумом творців він мав стати японським Діснейлендом. Довгий час Нара Дрімленд був дуже популярним серед японців. Але в 2006 було відкрито два більш сучасні розважальні центри — Токійський Діснейленд і парк розваг Universal Studios в Осаці. Після цього кількість відвідувачів у Нара дрімленд сильно скоротилася, парк став зазнавати величезних збитків. Розуміючи, що парк знаходиться на межі руйнування, його керівництво прийняло рішення закрити дрімленд Нара. 31 серпня 2006 року всі працівники парку покинули парк і більше сюди не поверталися.
Тунель кохання 
Мабуть, усі ви бачили фотографії цього місця. Ні, це не фотошоп, насправді всі фотографії були зроблені у Тунелі Любові, що знаходиться біля українського селища Клевань. Це місце незмінно приваблює романтиків та закоханих. Проте історія його виникнення цілком прозаїчна. Своєю появою він завдячує Оржевському деревообробному комбінату, виробництво якого пов'язане з фанерою та дерев'яною тарою. Для того щоб розвозити продукцію комбінату тоді ще Радянським Союзом, і була побудована ця ділянка залізниці. Потім постійно користуватися цією гілкою перестали, і дерева почали рости вільно. Згодом вони утворили зелений коридор, який назвали Тунелем Любові.
Музей Сталіна у селі Курейка 
Музей, розташований у районі Крайньої півночі, у селі Курейка, де відбував заслання Сталін, офіційно працював з 1938 по 1961 рік. Він уявляв схожий на гробницю павільйон, усередині якого під скляним ковпаком стояв будиночок, у якому жив Сталін. Павільйон був задуманий із розмахом. Спеціально побудовані електростанція та котельня давали павільйону тепло та світло, при цьому у житлових будинках Курейки світла не було. Важко навіть уявити, скільки грошей пішло на будівництво цього музею – адже тут немає залізниці, і всі будівельні матеріали доставлялися або річкою, або авіацією. У 1961 р. було ухвалено рішення про ліквідацію музею. Усі, що можна було розібрати, розібрали. Музей простояв до 1996 року, поки він не згорів через підпал.
Детройт 
Офіційно це місто продовжує існувати, але правда така, що з період по 1960 по 2010 рік населення Детройту скоротилося більш ніж удвічі, з 1,6 мил. осіб до 600 тис. У результаті відтоку населення цілі райони міста залишилися жителями. Хмарочоси, заводи, житлові квартали стоять занедбані та руйнуються від часу та вандалізму. У Детройті можна побачити вулиці, на одному боці яких яскраво горять вітрини дорогих магазинів, а на іншій стоять будівлі з розбитим склом, зі стін яких проростають дерева. Щоправда, незважаючи на занепад, тут, як і раніше, розташовані штаб-квартири General Motors, Ford Motor Company і Chrysler. Зараз у місті проживають в основному афроамериканці, тому Детройт вважається одним із найнебезпечніших міст США.
Архіпелаг Чагос 
У період з 1966 по 1973 роки британська влада вивезла з архіпелагу все громадянське населення, яке на них проживало, а звільнену територію оголосило закритою зоною. Все заради того, щоб дати можливість американській владі збудувати свою базу на найбільшому острові архіпелагу - Дієго-Гарсія. Починаючи з 2000 року, вивезене населення розпочало судові позови з урядом Великобританії про отримання дозволу на повернення на батьківщину. Тяжби, щоправда, поки що ні до чого не привели, але 500 жителям острова все ж таки вдалося отримати дозвіл на відвідування островів архіпелагу.
Ордос 
Ордос - це найбільше місто-примара Китаю. Він був заснований 26 лютого 2001 року. За планами тут мало проживати близько одного мільйона осіб, проте район досі залишається практично незаселеним, навіть через 15 років після початку будівництва. Справа в тому, що влада країни з населенням 1,5 мільярда жителів, 50% якого проживає в селах, вирішила перевезти селян з сіл і таким чином підвищити внутрішнє споживання в країні. Щоправда, сільські жителі поки що не поспішають залишати свої будинки.
Фукусіма 
У 2011 році люди покинули 20-кілометрову зону навколо атомної електростанції. Тепер ця зона відчуження нагадує кадри із фільмів про апокаліпсис. Десятки машин та автомобілів стоять там, де їх покинули їхні господарі. Дороги містечок біля АЕС заростають бур'яном, а кинуті на вулицях велосипеди покриваються іржею. Через 5 років деякі області досі вважаються надто небезпечними для повернення – рівень радіації в них перевищує допустимий. Ніхто не знає, коли до них можна буде повернутися.
0 коментарів
