Як в Індії та Азії можуть постійно їсти такі гострі страви (4 фото)
Там не додають у їжу спеції. Там у спеції додають трохи їжі. 
Перше знайомство зі справжніми індійськими стравами, приготованими «для своїх», завжди стає одкровенням для непідготовленого європейця: червоний перець, куркума, карі, імбир та інші не менш термоядерні спеції задають тон місцевій кухні. Чому жителі Індії та й усієї Південно-Східної Азії з давніх-давен так люблять гостре та пряне? Причин дещо, і всі вони цілком раціональні.
1. Зберігання продуктів та боротьба з мікробами
Перець, часник та інші приправи містять фітонциди, що знищують бактерії, тому вони перешкоджають розвитку інфекцій і дозволяють довше зберігати продукти свіжими. Це особливо актуально у спекотному кліматі, а кілька століть тому, коли із санітарією все було сильно гірше, приправи буквально рятували життя місцевих. Та й зараз, якщо йдеться про вуличну їжу, краще вибирати ту, що гостріша.
Плюс імбир та часник стимулюють імунітет, підвищуючи шанси у боротьбі з інфекціями. 
2. Буст для кишечника
Метаболізм у спекотному кліматі має схильність до уповільнення, що може стати причиною багатьох захворювань, та й загалом для організму не надто добре. Спеції сприяють підвищенню рівня ферментів, допомагають травній системі «розігнатися», через що людина почувається бадьорішою, а ризик розвитку патологій шлунково-кишкового тракту знижується. У Туреччині, на Кавказі теж люблять спеції, але за гостротою їхня кухня поступається індійській та азіатській. Можливо, справа якраз у менш спекотному кліматі. Ще одна особливість цих країн — на столі завжди є айран чи йогурт, щоби пом'якшити печіння від гострих спецій. В Індії їхню роль виконує райта, рід йогурту з тертими огірками, але там і в неї часто примудряються напхати спецій. 
3. Полегшення спеки
Спеції підвищують потовиділення, за рахунок чого організм додатково охолоджується - у спеку це допомагає врятуватися від перегріву. Ви, напевно, помічали це на собі: навіть якщо відразу після гострої трапези вас кинуло в жар, незабаром настає помітне полегшення. 
4. Так смачніше!
В Індії та Азії основою раціону завжди були рис, локшина, крупи - недорогі джерела вуглеводів, практично позбавлені власного смаку. Спеції допомагали зробити їжу різноманітною та ароматною.
У європейських магазинах часто можна знайти різні спеції, але їх смак, як правило, набагато м'якший, до того ж, йдучи назустріч попиту, виробники часто пропонують готові суміші для різних страв. В Азії, Індії місцеві воліють моноприправи, самостійно подрібнюють їх перед приготуванням і вважають, що тільки в такому вигляді вони повністю зберігають смак та корисні властивості.
Азіати дбайливо ставляться до туристичних шлунків: спецій гостям за умовчанням кладуть значно менше, ніж своїм, а якщо ще чують заклинання «ноу спайсі», то й зовсім на кінчику катара. Втім, європейці, що переїхали, розповідають, що складнощі з гострою їжею вони відчувають тільки на початку: організм і рецептори швидко адаптуються, і місцеві страви стають цілком придатними для щоденного вживання.
