Люди-ягуари, які створили свою енциклопедію лікарських рослин (6 фото)

Цікаві відомості про дивовижний і мудрий народ Матсес, що населяє джунглі Південної Америки.





Говорячи про племена і щодо "диких" народів ми, найчастіше, чуємо історії про те, як сильно вони відстають від нас у розвитку, і яким важким життям вони живуть. Нерідко такі племена далекі від науки і хоч якогось пізнання: вони живуть інстинктами та завітами предків, навіть не намагаючись раціонально підійти до того, що відбувається навколо них.

Однак це не стосується дивовижного народу Матсеса, який продовжує дивувати вчених всього світу. Так, живучи глибоко у джунглях Південної Америки, цей народ не лише намагається вести торгівлю, а й займатися науковою діяльністю. З огляду на свої можливості, звичайно.

Хто такі матсеси?

І тут постає цілком логічне питання: що ж це за народ такий? Звідки він узявся і як примудрився зберегти одночасно і титул "дикого", і регалії щодо "освіченого"? Все просто: матсеси неймовірно раціональні. І хоча вони вийшли на постійний контакт із людиною лише у 1969 році, вони досягли вже дуже багато чого.

Втім, більша частина світу знає їх, як людей-ягуарів з Амазонки, адже обличчя їхніх жінок прикрашають своєрідні "вуси" — пірсинг у вигляді паличок із пальмових волокон, що робить обличчя місцевих мешканок трохи котячим. Виглядає це дивно і трохи лякаюче, але ще цікавіше те, для чого жінки роблять таке зі своїми носами.



Спочатку вчені припустили, що такий пірсинг — данина тотеїзму: так, якщо плем'я поклоняється ягуару, його відображення має бути у всьому. Тільки ось матсеси виявилися агностиками, які не мають ні своєї віри, ні бажаючими піддаватися на вмовляння місіонерів. Палички ж у носі – не прикраса, а, навпаки, спроба зіпсувати свою зовнішність, зробивши жінок матсесів максимально пізнаваними.

Вся справа в тому, що в лісах Амазонки живе величезна кількість різних за ступенем доброзичливості племен і народів. Багато хто з них не проти вкрасти красуню із сусіднього селища. Тільки такий своєрідний пірсинг мало того, що робить жінку малопривабливою для сусідських чоловіків, так ще й служить розпізнавальним знаком, тому непомітно вкрасти жінку цього народу не вийде.

Чим займаються матсеси?

Незважаючи на досить активну взаємодію матсесів із зовнішнім світом, цьому народу все ще вдалося зберегти свою відносну автономність і навіть свободу. Так, вони отримали у своє користування частину лісу, яка стала заповідною зоною. Тут вони ведуть своє звичне господарство, де кожен член громади зайнятий своєю справою.

Втім, говорити про матсеси, як про громаду не зовсім правильно. Це кілька поселень, де загалом мешкає близько 3200 осіб. Кожне поселення управляється своїм старостою, у кожному є свої цілителі, мисливці та збирачі.





Так, більшість народу зайнята полюванням на диких звірів, збиранням гусениць, коріння і плодів, і навіть лікарських трав. Усе це і становить головний раціон місцевого народу.

Деякі матсеси також займаються видобутком та переробкою пальмової олії. Не того, що додають у шоколад та інші продукти, а іншого – косметичного. Маючи на своїй території велику кількість необхідних рослин, індіанці без проблем добувають його, а потім продають або обмінюють необхідні ресурси.



Влада Бразилії навіть вважає, що з часом індіанці можуть взяти в свої руки цілу індустрію з виробництва мурумуру (того самого масла). Крім того, їм допомагають продавати свої браслети та намисто у найближчих містах.

Взяли життя у свої руки

Втім, і самі матсеси не сидять без діла. Вони активно почали користуватися благами цивілізації, але тільки для своїх цілей. Так група матсес створила свою власну енциклопедію лікарських рослин Амазонки. Для цього старійшина одного з поселень зібрав своїх цілителів і відправив їх у ліс разом із фотографом. Той допоміг індіанцям сфотографувати рослини, які виростають з їхньої території.

До кожної з рослин цілителі дали розгорнутий опис його властивостей та хвороб, який може допомогти вилікувати. Досить серйозний підхід для народу, який став відомий світу лише близько 50 років тому.



Втім, не все так просто. Енциклопедію матсеси написали своєю мовою, залишивши всі права на свою працю собі. Більше того, вони заборонили її перекладати або десь цитувати, а наприкінці книги додали фразу про те, що читати енциклопедію можуть лише представники народу матсес.

І це не єдиний їхній внесок у науку. Вони також взялися за створення докладної карти Амазонки із поділом земель між різними народами. Виявилося, що територія різних племен та селищ значно відрізняються від того, як це уявляли антропологи.



На жаль вирубування лісів та браконьєрство поставило народ матсес у незавидне становище. Рослини, необхідні для виживання, вирубуються, а самих їх повільно починають тіснити все глибше і глибше в ліс. Тварини, необхідні їм для виживання, також потрапили під увагу браконьєрів, тому виживати натуральним господарством з кожним роком стає все складніше. Тому недалека та година, коли мешканцям Амазонки доведеться здатися і забути про свою автономію, приймаючи допомогу ззовні.