Левохвоста макака – вандеру – особистість у всіх сенсах видатна. Ендемік Західних Гат, що на заході Індії, справді нагадує царя звірів – розкішною гривою та пензликом на хвості. 
Звички у вандеру також царські. Мавпи горді і ведуть відокремлений спосіб життя, насторожено ставлячись і до двоногих, і до інших видів. Що цілком виправдано, адже з величезної популяції на сьогоднішній день залишилося трохи більше трьох тисяч тварин. Дається взнаки урбанізація, в ході якої люди повільно, але вірно захоплюють споконвічно мавпячі території. 
Але не тільки прогрес надає погіршення демографічної ситуації цього виду. Справа в тому, що лихі примати, здатні навіть розробляти і реалізовувати зухвалі плани пограбування продовольчих складів шкіряних, у душевних справах ті ще привереди. 
Самці довго придивляються і принюхуються до потенційної жінки серця. Процес ускладнюється ще й досить пізнім статевим дозріванням: осяяння на хлопців із левиним хвостом сходить лише після сьомого року життя. 
Коли у пари народжується малюк, новоспечена матуся повністю розчиняється у дитині, ігноруючи інтереси партнера (що не дивно з такою вибірковістю). Перші півроку син не відлипає від мами, катаючись її спині чи сидячи обіймаючи. Але через зазначений час вона поступово послаблює поводи, надаючи спадкоємцю все більше свободи.
Підрослі самі залишаються в сім'ї-колонії. А ось хлопчакам доводиться відчувати себе і світ на міцність, бо зграї не потрібна величезна кількість представників сильної половини – конкуренція. Тому самці організують спочатку холостяцьку групу, а потім прибиваються до інших зграй чи організують свої власні. 
Стандартний склад сімейки - 2-3 дорослих самця, один з яких обов'язково альфа, самки у кількості 20-30 та малюки. При такому достатку принад вандеру ще примудряються недозволено довго вибирати даму серця, роблячи свою левиногриву морду. Тим більше, що самки – істоти мовчазні та покірні. І зайвого звуку не скажуть (це прерогатива самців). Хіба що тільки під час шлюбних ігор чи підкликання дитини. 
Мавпи люблять фрукти, за право потрапити які розвертаються справжні неабиякі баталії. Але й дрібними животинками типу гризунів теж не гидують, бо білок організму потрібний.
Левохвості макаки – істоти дуже давні. Вони нащадки перших макак, які прибули з Африки. А з того моменту минуло вже понад 5 млн років. І людина, яка освоїла ці території набагато пізніше, поступово відвойовує споконвічний ареал проживання мавп. Автентичні симпатяги гинуть під колесами машин і від ударів струму, намагаючись переміщатися лініями електропередач як гілками дерев. 
Вандеру маємо жити. Вони не заслужили участі потрапити до категорії вимерлих. Тому потрібно докладати зусиль для збереження цього виду, щоб зберегти весь цей дивовижний світ у повному його різноманітті. 
0 коментарів
