«Демон кліщів»: проти цього метеорита динозаври не мали шансів (9 фото)

«Демон кліщів», Чиксулуб - саме так мовою майя називається ударний кратер, який залишив після свого приземлення великий метеорит, що впав на Землю приблизно 66 млн років тому і занапастив колишніх господарів нашої планети – динозаврів.





Чому наслідки цього падіння були настільки фатальними? Чи могло бути все інакше?



Зелені ліси, в яких вирувало життя. Безліч видів тварин, яких ми ніколи більше не побачимо. Стріляючий фарбами рослинності світ. Все це загинуло і перетворилося на мертву крижану пустелю через страшну катастрофу. Ось що розповідав планетолог Деніел Дурда з дослідницького інституту Колорадо: «За кілька хвилин або навіть годин пишний і живий світ перетворився на спустошений. Особливо в області тисяч квадратних кілометрів навколо місця удару – було знищено все».





Про місце падіння

Геологи знайшли місце падіння метеорита – кратер діаметром 180 км на півострові Ютакан у Мексиці 1978 року випадково під час геофізичних досліджень на дні Мексиканської затоки: команда дослідників виявила підводну дугу протяжністю 70 км у формі кільця, а продовження цієї дуги суші, на північному заході півострова. Разом дуги складаються в коло діаметром 180 км. Ударне походження цього кратера було доведено за гравітаційною аномалією всередині кільцеподібної структури, а також за присутністю гірських порід, характерних лише для ударно-вибухового породоутворення, цей висновок підтвердили також хімічні дослідження ґрунтів та детальна космічна зйомка місцевості.



Яким був космічний убивця?

Діаметр цього «непроханого гостя» приблизно дорівнював 15 км, а на момент зіткнення із Землею його швидкість становила 60 000 км/год і летів він під кутом 60 градусів до поверхні, яку пробив приблизно на 30 км. Розкинувся кратер на 120 км - він утворився відразу після удару, потім обвалився і розширився приблизно до 200 км. Наразі кордони його «сховалися» під донними відкладеннями.



Це доля!

Таке відчуття, що цей астероїд був ніби спеціально спрямований до Землі з метою стерти з її обличчя весь світ, що існував, щоб тут зародилося потім щось нове. Ось кілька цікавих фактів:

1. Занадто крутий кут падіння. Через це у повітря піднялася величезна кількість пилу, вуглекислого газу та сполук сірки. Якби кут падіння, наприклад, 15 градусів, наслідки були б не такими катастрофічними. Пил, що піднявся, затьмарив сонце, і через брак світла рослини загинули. Травоїдним динозаврам стало чим харчуватися, а за ними лягли й хижаки. Та й клімат у ті часи був набагато м'якшим і теплішим, ніж зараз. Зникло сонце, і на Землі стало дуже холодно, що не перенесли також теплолюбні рослини та тварини (температура впала приблизно на 26 градусів). Але це ще не всі біди, які викликав такий кут падіння: цей удар мав викликати потужні цунамі – хвилі піднялися б на 50-100 м і кинулися б углиб материків, нещадно змиваючи все на своєму шляху. Високотемпературна ударна хвиля викликала б лісові пожежі по всьому світу, а це означає, що повітря також було б отруєне сажею та чадним газом.



2. Розмір метеорита дуже значний. Якби навіть упав метеорит діаметром 300 метрів, то він би знищив якесь велике місто на кшталт Москви. А тут аж 15 км. Згідно з комп'ютерним моделюванням, у повітря було викинуто 15 трлн тонн сажі та попелу, а ще це зіткнення пробудило вулкани виникненням потужної сейсмічної хвилі: у протилежній точці від удару почалися рясні виливи лави, що зробило Землю ще більш схожою на справжнє пекло.



3. Місце падіння було дуже «вдалим»: буріння свердловин у кратері показало, що астероїд потрапив у родовище гіпсового каменю. Вибух частково випарував його, внаслідок чого в атмосферу вирушили мільярди тонн сульфатного пилу та сірчистих газів – тих самих речовин, які виробляють вулкани. Тут будь-який вулкан позаздрив би!

Таким чином, енергія, що утворилася від цього зіткнення, дорівнює приблизно 10 млрд атомних бомб, подібних до тієї, що була скинута на Хіросіму.



Вибух атомної бомби у Хіросімі

Чи можна зараз уникнути такого зіткнення?

Напевно, вас цікавить відповідь на це питання, адже читачеві зрозуміло, що повторись ще раз така подія, і від нас нічого теж не залишиться. За даними сучасної науки, за останні 250 млн років відбулося 9 масових вимирань живих організмів із середнім інтервалом у 30 млн років. Ці катастрофи можна пов'язати з падінням на Землю великих астероїдів чи комет. Навіть дрібні «камінці» можуть нашкодити роботі навколоземних супутників, а більші проб'ють і обшивку космічного корабля.



Щоб захистити Землю від «непрошених гостей», було організовано службу постійного моніторингу за всіма небесними об'єктами. У великих обсерваторіях за небом стежать телескопи-роботи. У цій програмі бере участь більшість обсерваторій світу, і всі дані постійно відстежуються, адже земляни розуміють, що ми маємо захищати свій єдиний рідний дім.