9 грудня виповнилося 69 років Джон Малкович. За свою довгу кар'єру він виконав у кіно та серіалах понад сто ролей — і це не рахуючи озвучки, музичних відео та рекламних роликів. Який актор може похвалитися тим, що зіграв дюжину версій самого себе у фільмі імені самого себе? 
Предки Малковича походять із Хорватії
Джон Гевін Малкович народився та виріс в Іллінойсі. Його батько, Деніел Леон Малкович, був керівником департаменту з охорони навколишнього середовища штату і разом зі своєю дружиною Джо Анн видавав журнал Outdoor Illinois, присвячений екологічним питанням. Мати майбутнього актора також була власницею та редактором міської щотижневої газети The Benton News.
Дідусь та бабуся Малковича з батьківського боку емігрували до США з хорватського міста Озаль. Також серед його предків були французи, німці, англійці, шотландці, серби та чорногорці. 
Можливо, саме своїм етнічним походженням Малкович завдячує тому, що режисер Бернардо Бертолуччі описував його ходу як «щось середнє між югославським футболістом та балериною».
Якось у підлітковому віці Малкович сів на жорстку дієту
У шкільні роки Малкович активно грав у американський футбол та бейсбол, але, незважаючи на це, був повним — у 16 років юнак важив сто з лишком кілограмів. Тому він вирішив сісти на дієту, яка складалася із коробки Jell-O (фабричний желатиновий десерт) на день. Таким чином йому справді вдалося втратити 70 фунтів (майже 32 кілограми) за чотири місяці.
На питання, як до цього поставилися його батьки, Малкович відповів: «Ми були дивною родиною. Швидше за все вони просто не помітили». Батьки справді ставилися до виховання п'ятьох дітей, серед яких Джон був другим віком, філософськи. 
Якщо батько намагався прищепити їм дисципліну, зокрема б'ючи синів, то мати просто голосніше включала радіо, коли сини влаштовували галасливі бійки.
Акторською грою Малкович зацікавився ще у школі
Джон мріяв стати професійним бейсболістом, але закохався у дівчинку, яка захоплювалася театром, і разом із нею вступив до шкільної трупи. Там він зіграв у кількох п'єсах та мюзиклі «Карусель». Також Джон співав у хорі, який виступав на різних міських заходах у його рідному Бентоні, а у старших класах грав у літньому театрі.
Закінчивши школу, він вступив до Університету Східного Іллінойсу, де вибрав основними предметами біологію та соціологію. Незабаром Джон перевівся звідти до Університету штату Іллінойс на театральний факультет, проте кинув і його, а навчання акторській майстерності продовжив у студії Вільяма Еспера в Нью-Йорку.
Малкович водив шкільний автобус 
У 1976 році Малкович разом зі своєю майбутньою дружиною, актрисою Глен Хедлі, приєднався до незалежної театральної трупи «Степовий вовк» (Steppenwolf Theatre Company) у Чикаго, яку за два роки до цього заснували Террі Кінні, Джефф Перрі та Гаррі Сініз. Однак, як багатьом акторам-початківцям, йому доводилося підробляти, хапаючись буквально за будь-яке оплачуване заняття. Він працював у магазині канцелярських товарів, фарбував будинки, поклав грядки в мексиканській фірмі з ландшафтного дизайну та різав капусту у фастфуді.
Але найбільше актор любив згадувати, як розвозив автобусом учнів однієї з приватних шкіл Чикаго. Сам Малкович вважав себе чудовим водієм — правда, він досі не впевнений, що пасажири поділяли цю думку.
Назва фільму «Бути Джоном Малковичем» була жартом 
1994 року Чарлі Кауфман написав сценарій сюрреалістичної комедії «Бути Джоном Малковичем». З актором він на той момент знайомий не був, але, на його думку, Малкович був єдиним, хто міг би зіграти у цьому фільмі. Навіть тому, що його ім'я, повторене багато разів поспіль, звучало дуже смішно.
Коли Малкович отримав сценарій, він насамперед здивувався і спитав: Але чому я? Чому не “Бути Томом Крузом”?». Те саме питання Кауфману і режисеру Спайку Джонсу поставили і продюсери, адже Малкович на той момент був не дуже пізнаваним, незважаючи на те, що знімався в кіно вже більше десяти років і двічі номінувався на «Оскар». Однак автори наполягали на своєму виборі і переконали, зокрема, самого Джона, який вважав, що зніматися у фільмі, названому його ж ім'ям, буде нескромно.
0 коментарів
